Збірник наукових праць Державного податкового університету

ІНСТРУМЕНТИ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ПРОТИДІЇ В УМОВАХ РОСІЙСЬКОГО ВТОРГНЕННЯ

2026-06-24T14:58:47+03:00

У статті здійснено комплексне дослідження сучасних механізмів інформаційної протидії в умовах повномасштабного воєнного конфлікту та трансформації цифрового інформаційного середовища. Основний акцент зроблено на виявленні ефективних інструментів нейтралізації дезінформації та підвищення стійкості суспільства до інформаційних впливів в умовах гібридної війни. Методологічною основою дослідження виступає системний підхід, що дозволяє розглядати інформаційний простір як комплексну динамічну систему. У роботі використано методи контент-аналізу цифрових платформ, порівняльного аналізу функціонування соціальних мереж і месенджерів, а також елементи інституційного та структурно-функціонального аналізу. Застосування зазначених методів дало змогу ідентифікувати ключові канали поширення дезінформації та оцінити їх вплив на суспільну свідомість. Установлено, що Російська Федерація активно використовує соціальні мережі, месенджери та цифрові платформи як інструменти ведення інформаційної війни. Визначено основні механізми впливу, зокрема функціонування анонімних каналів, використання бот-мереж, алгоритмічне просування контенту та залучення локальних агентів впливу. Доведено, що ефективність дезінформаційних кампаній значною мірою залежить від використання емоційних факторів, таких як страх, тривожність і невизначеність. Також проаналізовано обмеження доступу до цифрових платформ у Росії як інструмент централізації інформаційного контролю та визначено потенціал використання цих процесів для зворотного інформаційного впливу. Наукова новизна роботи полягає у систематизації сучасних інструментів інформаційної протидії та визначенні їх ефективності в умовах гібридних загроз. Практична цінність дослідження полягає у розробці рекомендацій щодо вдосконалення державного регулювання цифрового середовища, підвищення рівня цифрової грамотності населення та формування стійкої інформаційної політики. Отримані результати можуть бути використані при формуванні національних стратегій інформаційної безпеки та розробці практичних заходів протидії дезінформації.

НАУКОВИЙ ДОРОБОК СЕМЕНА АБРАМОВИЧА КУЗНЕЦЯ: ВНЕСОК У РОЗВИТОК СУЧАСНОЇ ФІНАНСОВОЇ НАУКИ

2026-06-24T14:58:46+03:00

У статті здійснено комплексний історико-економічний аналіз наукового доробку Саймона (Семена Абрамовича) Кузнеця з акцентом на його внесок у становлення систем вимірювання національного доходу, еволюцію макрофінансових індикаторів та формування емпірично обґрунтованого підходу до дослідження сучасного економічного зростання. Метою наукового дослідження є системний аналіз наукових концепцій С. Кузнеця з позицій сучасної фінансової науки та обґрунтування його значення для дослідження макрофінансової стабільності, фінансової політики та нерівності доходів як складових фінансової науки. В статті використовуються такі методи дослідження: дедукція, аналіз, класифікація, формалізація, оцінка, рейтингування та інші. Методика наукових розвідок розпочинається із роботи з джерелами, що присвячені макрофінансовим показникам. Застосовано системний підхід для визначення етапів становлення наукових парадигм, на макрорівні, вченого-фінансиста та їх впливу на розвиток фінансової науки. Результати. Доведено, що фінансовий вимір наукової спадщини С. Кузнеця полягає не лише у формуванні системи національних рахунків як статистичної основи фіскальної, монетарної та макропруденційної політики, а й у створенні методологічної рамки для аналізу взаємозв’язку між заощадженнями, розподілом доходів, структурними зрушеннями та довгостроковою стійкістю економічного розвитку. Обґрунтовано, що наукові ідеї Семена Кузнеця зберігають актуальність у сучасних дослідженнях фінансової нерівності та розвитку розподільчих національних рахунків, які поєднують макроекономічні агрегати з мікроданими. Оригінальність наукового дослідження полягає а переосмисленні важливості імплементації кластерного макрофінансового аналізу економіки країни на підставі виявлення циклічності її функціонування та основних чинників, які впливають на ефективність функціонування фінансової системи країни. Цінність дослідження. Реалізовано спробу виявити основні напрями вдосконалення парадигми економічних циклів, яка сформована на кривій Кузнеця, в умовах конвергентного динамічного нелінійного розвитку українського суверенного суспільства та запропоновано авторський напрям удосконалення макрофінансових показників.

МЕХАНІЗМИ АНТИКРИЗОВОГО УПРАВЛІННЯ БАНКІВСЬКОЮ ТА СТРАХОВОЮ УСТАНОВОЮ В СИСТЕМІ СУЧАСНОГО ФІНАНСОВОГО МЕНЕДЖМЕНТУ

2026-06-24T14:58:45+03:00

Досліджено теоретико-методичні засади формування механізмів антикризового управління банківськими та страховими установами в системі сучасного фінансового менеджменту. Актуальність теми зумовлена макроекономічною нестабільністю, геополітичними ризиками, трансформацією регуляторного середовища, цифровізацією фінансових послуг та ускладненням структури ризиків у діяльності фінансових посередників. Метою дослідження є комплексне теоретичне узагальнення та впорядкування підходів до антикризового управління у банківських і страхових установах, а також ідентифікація ключових інструментів, принципів і управлінських рішень, спрямованих на зміцнення фінансової стабільності, підтримання належного рівня платоспроможності, підвищення здатності до реагування на зовнішні виклики та зростання результативності діяльності фінансових інституцій. У процесі дослідження використано методи теоретичного узагальнення, аналізу, порівняння, наукової абстракції та логічного моделювання. Обґрунтовано доцільність трактування антикризового управління як інтегрованої підсистеми сучасного фінансового менеджменту, що охоплює превентивні, діагностичні, стабілізаційні та відновлювальні функції. Систематизовано чотири підходи до трактування механізмів антикризового управління: фінансово-аналітичний, ризик-орієнтований, інституційно-регуляторний та адаптивно-управлінський. Визначено ключові зовнішні та внутрішні чинники формування антикризових механізмів, а також спільні, сектороспецифічні інструменти їх реалізації. Доведено, що фінансова стійкість, ліквідність, платоспроможність та ризик-менеджмент утворюють основу антикризового механізму, тоді як інформаційно-аналітичне забезпечення, система ранніх індикаторів, сценарний аналіз і цифровий моніторинг є його системоутворювальними компонентами. Запропоновано напрями удосконалення механізмів антикризового управління: інтеграцію антикризових процедур у фінансовий менеджмент, розвиток ранньої діагностики, цифрової аналітики та сценарного планування. Практична цінність результатів полягає у використанні запропонованих положень для підвищення стійкості та адаптивності банківських і страхових установ.

МЕХАНІЗМИ ІНВЕСТИЦІЙНОГО ТА ЦИФРОВОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СТАЛОГО ЕКОЛОГО-ЕКОНОМІЧНОГО ЗРОСТАННЯ УКРАЇНИ

2026-06-24T14:58:43+03:00

Основним завданням цієї наукової праці є ідентифікація, системний аналіз та наукове обґрунтування ключових фінансово-інвестиційних інструментів і цифрових механізмів, спрямованих на стимулювання сталого еколого-економічного зростання України. Дослідження фокусується на пошуку ефективних шляхів поєднання процесів швидкої післявоєнної відбудови з імперативами «зеленого» переходу, враховуючи жорсткі вимоги Європейського зеленого курсу та стратегічні цілі інтеграції України до єдиного європейського економічного простору. У процесі дослідження було застосовано комплекс загальнонаукових та спеціальних методів, що забезпечило об’єктивність висновків. Метод аналізу та синтезу використано для вивчення сучасного стану екологічного фінансування та ідентифікації наявних дефіцитів ресурсів. Системний підхід дозволив визначити структурні компоненти інвестиційного клімату та взаємозв’язки між державним, приватним і міжнародним секторами. Порівняльний метод застосовано для оцінки ефективності діяльності міжнародних фінансових інституцій, таких як ЄБРР, ЄІБ, GIZ та KfW, у контексті їхнього впливу на модернізацію української інфраструктури. У ході дослідження доведено стратегічну роль міжнародних фінансових організацій, чий сукупний портфель в Україні вже обчислюється десятками мільярдів євро, спрямованих на енергоефективність та декарбонізацію. Особливу увагу приділено успішному кейсу емісії «зелених» облігацій НЕК «Укренерго» (825 млн дол. США) як доказу життєздатності ринку екологічних інвестицій навіть в умовах воєнного стану. Обґрунтовано необхідність впровадження цифрових рішень для ESG-аналітики та моніторингу цільового використання коштів у межах національної системи управління відбудовою. Наукова новизна роботи полягає в розробці адаптивного механізму синхронізації національної екологічної політики з Таксономією ЄС щодо сталої діяльності в умовах безпрецедентних воєнних ризиків. Цінність дослідження полягає у комплексному поєднанні фінансових інструментів із цифровими технологіями контролю, що мінімізує корупційні ризики та підвищує довіру міжнародних інвесторів.

ЄВРОПЕЙСЬКІ СТАНДАРТИ І ЕКОНОМІЧНА БЕЗПЕКА: ДИЗАЙН ІНСТИТУТІВ ТА ІНСТРУМЕНТІВ ДЕРЖАВНОЇ ПОЛІТИКИ

2026-06-24T14:58:42+03:00

Метою статті є аналіз впливу європейських стандартів на формування економічної безпеки України та оцінка ефективності інституційних та інструментальних механізмів державної політики у сфері фінансового моніторингу та протидії ризикам економічного характеру. В роботі використовуються загальнонаукові та спеціальні методи дослідження. До загальнонаукових відносяться аналіз, синтез, порівняння та систематизація. В якості спеціальних методів застосовано нормативно-правовий аналіз, експертну оцінку ефективності державних інституцій та аналіз практики впровадження європейських стандартів. Методика дослідження полягає у аналізі нормативно-правових актів ЄС та України, оцінку інституційної взаємодії у сфері економічної безпеки та систематизацію заходів національних органів, зокрема Держфінмоніторингу та БЕБ. Використано аналітичний підхід, що включає вивчення міжнародного досвіду, нормативних рамок та функціональних практик органів економічного контролю, що дозволяє оцінити ефективність інтеграції України до європейських стандартів економічної безпеки. У результаті проведеного дослідження встановлено головні напрями співпраці України з ЄС, до яких належать експертно-технічне супроводження впровадження реформ, макрофінансова підтримка, гармонізація національного законодавства з acquis communautaire, а також участь у санкційних заходах проти держави-агресора. Проаналізовано та узагальнено головні інституційні механізми Держфінмоніторингу й БЕБ, що відповідають стандартам ЄС, FATF та MONEYVAL і забезпечують превентивне управління ризиками. Встановлено спектр головних загроз економічній безпеці, до яких належать: бюрократичні бар’єри, ризики залежності від зовнішніх постачальників послуг, недостатній рівень цифрової трансформації фінансових процесів та слабкість механізмів правозастосування. Зʼясовано, що аналітико-центричні підходи БЕБ формують основу для здійснення системної оцінки та прогнозування ризиків, а також розроблення превентивних інструментів державного впливу. Практична цінність дослідження полягає у рекомендаціях стосовно нормативно-правового удосконалення, інтеграції цифрових інструментів контролю для підвищення економічної стійкості держави. Теоретична цінність визначається розширенням концептуальної бази інституційної структури економічної безпеки з урахуванням стандартів та практик ЄС.

ПОДАТКОВИЙ МЕНЕДЖМЕНТ ЯК ІНСТРУМЕНТ УПРАВЛІННЯ ПОДАТКАМИ НА ПІДПРИЄМСТВІ

2026-06-24T14:58:40+03:00

Метою статті є узагальнення теоретичних підходів і практичних інструментів податкового менеджменту на рівні підприємства в умовах сучасних економічних змін. У роботі обґрунтовано доцільність трансформації управління податковими процесами — від допоміжної функції обліку до важливого елементу фінансової стійкості підприємства. Окрему увагу приділено питанням адаптивного податкового планування та впровадженню цифрових рішень у сфері адміністрування податків, зокрема інструментів TaxTech. Дослідження враховує сучасні тенденції, пов’язані з деофшоризацією, посиленням контролю та відновленням економіки України. Методологічною основою стали загальнонаукові методи аналізу економічних процесів. Зокрема, системний підхід дозволив розглянути податковий менеджмент як складову фінансового управління підприємством. Класифікація методів дала змогу розмежувати стратегічні та операційні інструменти податкового планування. Порівняльний аналіз використано для виявлення відмінностей між традиційними підходами до оподаткування та сучасними умовами їх застосування. У результаті дослідження встановлено, що податковий менеджмент поступово набуває рис комплексної системи, яка включає адміністрування, планування, облік і контроль. Обґрунтовано, що ефективність податкової політики підприємства залежить від поєднання законної оптимізації податкових зобов’язань із підтриманням фінансової стабільності. Запропоновано доповнити традиційні принципи податкового планування новими підходами, зокрема орієнтацією на гнучкість, швидке реагування на зміни та соціально-економічну відповідальність бізнесу. Показано, що методи оптимізації можуть бути реалізовані як через зовнішні рішення (зміна юрисдикції або структури діяльності), так і через внутрішні механізми (облікова політика, договори, амортизація). Окремо розглянуто роль міжнародних стандартів (BEPS, CFC), які формують нові вимоги до прозорості бізнесу. Визначено значення цифрових інструментів, зокрема аналітики на основі штучного інтелекту та електронного аудиту, у зниженні податкових ризиків і підвищенні якості управлінських рішень. Практична цінність роботи полягає у можливості застосування запропонованих підходів у діяльності підприємств, що сприятиме не лише оптимізації податкового навантаження, але й формуванню позитивної ділової репутації та залученню інвестицій.

КАПІТАЛІЗАЦІЯ ПІДПРИЄМСТВ ЯК ІНДИКАТОР ФІНАНСОВОЇ СТІЙКОСТІ ТА РИНКОВОЇ ВАРТОСТІ

2026-06-24T14:58:39+03:00

Метою статті є обґрунтування сутності капіталізації підприємства як інтегрального індикатора фінансової стійкості та ринкової вартості, а також визначення ключових факторів і сучасних тенденцій її формування та зростання в умовах нестабільного економічного середовища та цифрової трансформації. У статті використано загальнонаукові та спеціальні методи пізнання, зокрема: методи теоретичного узагальнення та систематизації - для розкриття сутності капіталізації; порівняльний аналіз - для дослідження еволюції підходів до її трактування; системний підхід - для обґрунтування взаємозв’язку капіталізації з фінансовою стійкістю та ринковою вартістю; структурно-логічний аналіз - для ідентифікації внутрішніх і зовнішніх чинників формування капіталізації; методи групування та класифікації - для узагальнення напрямів впливу на ринкову вартість підприємства. У статті доведено, що капіталізація підприємства в сучасних умовах виступає не лише показником вартості бізнесу, а комплексним індикатором його фінансової спроможності, інвестиційної привабливості та довгострокового розвитку. Обґрунтовано доцільність її аналізу у взаємозв’язку з фінансовою стійкістю, що відображає здатність підприємства підтримувати платоспроможність, ефективно використовувати ресурси та забезпечувати стабільність функціонування. Встановлено, що рівень капіталізації формується під впливом сукупності внутрішніх (прибутковість, структура капіталу, ліквідність, якість управління) та зовнішніх (ринкове сприйняття, інвестиційні очікування, інформаційна прозорість, репутація) факторів. Визначено ключові напрями впливу капіталізації на ринкову вартість підприємства та доведено, що її зростання потребує комплексного підходу, який включає підвищення ефективності діяльності, оптимізацію фінансової структури, розвиток нематеріальних активів, удосконалення корпоративного управління та впровадження цифрових технологій. Наукова цінність дослідження полягає у поглибленні теоретичного підходу до розуміння капіталізації як інтегрального індикатора, що поєднує фінансові, управлінські та ринкові характеристики діяльності підприємства. Запропоновано системне бачення взаємозв’язку капіталізації з фінансовою стійкістю та ринковою вартістю через поєднання внутрішніх і зовнішніх індикаторів, що дозволяє перейти від формального вимірювання вартості до змістовного аналізу чинників її формування. Практична цінність полягає у можливості використання отриманих результатів для обґрунтування управлінських рішень, спрямованих на забезпечення стійкого зростання вартості підприємства в умовах цифровізації та підвищених ризиків.

ШТУЧНИЙ ІНТЕЛЕКТ ЯК ДРАЙВЕР ЗМІН ПОВЕДІНКИ УЧАСНИКІВ ФІНАНСОВИХ ВІДНОСИН

2026-06-24T14:58:38+03:00

У статті подано всебічний аналіз впливу впровадження штучного інтелекту (ШІ) на фінансову поведінку учасників фінансових відносин зокрема та фінансову сферу загалом. ШІ розглядається як ключовий елемент структури цифрової економіки, що має важливе значення для розвитку глобальних інвестиційних ініціатив. Проаналізовано різні форми реалізації ШІ -від простих цифрових інструментів до складних систем, здатних до навчання та «мислення», що підкреслює його роль як значущого компонента цифрової економіки. ШІ охарактеризовано як комплексний ресурс, що сприяє економічному зростанню учасників фінансових відносин та підсиленню їх безпеки на різних рівнях. Метою статті є комплексне дослідження впливу використання штучного інтелекту на фінансову поведінку учасників фінансових відносин, визначення ключових напрямів поведінкової трансформації та обґрунтування ризиків і перспектив застосування ШІ у фінансовому секторі. Методологічна база дослідження має міждисциплінарний характер і поєднує інструменти фінансової науки, поведінкової та цифрової економіки, а також інституційного аналізу, що дозволяє розглядати фінансові відносини як складну багаторівневу систему взаємодії різних економічних агентів. У роботі використано системний підхід і комплекс методів (логічне узагальнення, порівняльний, структурно-функціональний, контент-аналіз, інституційний та поведінковий), що забезпечило всебічне дослідження впливу штучного інтелекту на фінансову поведінку, а також оцінку трансформації інститутів і рішень учасників ринку. Наукова новизна дослідження полягає у поєднанні інституційного, поведінкового та фінансово-технологічного підходів до аналізу впливу штучного інтелекту на суб’єктів фінансової системи. Практичне значення результатів полягає у можливості їх використання фінансовими установами, регуляторами та державними органами під час розроблення стратегій цифрової трансформації. Узагальнено, що штучний інтелект істотно змінює підходи до здійснення фінансової діяльності. Його впровадження не лише спрощує й удосконалює процеси обробки інформації, а й підвищує точність управлінських рішень та загальну ефективність управління.

МІЖНАРОДНИЙ АУДИТ ЯК ІНСТРУМЕНТ ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ БІЗНЕСУ: МЕХАНІЗМИ ТА РИЗИКИ

2026-06-24T14:58:37+03:00

У статті досліджено міжнародний аудит як важливий інструмент забезпечення економічної безпеки бізнесу в умовах глобалізації та зростання ризиків. Розкрито сутність аудиту як механізму підвищення прозорості діяльності підприємств, зміцнення довіри з боку інвесторів і стейкхолдерів, а також запобігання фінансовим порушенням і шахрайству. Проаналізовано ключові механізми аудиторських перевірок, зокрема застосування Міжнародних стандартів аудиту (ISA), процедур оцінки ризиків, систем внутрішнього контролю та аналітичних інструментів перевірки фінансової звітності. Особливу увагу приділено ролі аудиту у формуванні системи економічної безпеки підприємства, зокрема у виявленні загроз фінансовій стійкості, ліквідності та діловій репутації. Визначено, що ефективність аудиту значною мірою залежить від якості інформаційного забезпечення, незалежності аудиторів та рівня розвитку корпоративного управління. Водночас у статті окреслено основні ризики та обмеження міжнародного аудиту, що формують потенційні «зони вразливості» бізнесу. До них віднесено інформаційну асиметрію, складність корпоративних структур, конфлікти інтересів, а також обмежену здатність аудиту виявляти нефінансові та стратегічні ризики. Окремо розглянуто вплив цифровізації та автоматизації бізнес-процесів, які, з одного боку, розширюють можливості аудиторського контролю, а з іншого — створюють нові виклики, пов’язані з кіберзагрозами та обробкою великих масивів даних. Узагальнено, що міжнародний аудит є невід’ємною складовою системи економічної безпеки бізнесу, проте потребує постійного вдосконалення підходів і методів з урахуванням сучасних викликів та ризиків глобального економічного середовища. Запропоновано напрями підвищення ефективності аудиторських процедур, що передбачають використання сучасних цифрових технологій, удосконалення методів аналітичної перевірки фінансової інформації та посилення ролі внутрішнього контролю. Практична значущість отриманих результатів полягає у можливості їх використання для підвищення рівня економічної безпеки підприємств, мінімізації фінансових ризиків і забезпечення прозорості діяльності бізнесу в умовах глобального економічного середовища.

ІНТЕГРАЦІЯ МЕНЕДЖМЕНТУ, МАРКЕТИНГОВИХ КОМУНІКАЦІЙ І БРЕНДИНГУ В УМОВАХ ЦИФРОВОЇ ТРАНСФОРМАЦІЇ БІЗНЕСУ

2026-06-24T14:58:30+03:00

У статті розглянуто проблематику інтеграції менеджменту, маркетингових комунікацій і брендингу в умовах цифрової трансформації бізнесу як одного з визначальних напрямів оновлення сучасної системи управління підприємством. Висвітлено, що цифрове середовище істотно змінює механізми ринкової взаємодії, поведінку споживачів, вимоги до швидкості прийняття управлінських рішень і підходи до формування цілісної присутності підприємства в комунікаційному просторі. Метою дослідження є обґрунтування теоретичних положень щодо інтегрованого використання менеджменту, маркетингових комунікацій і брендингу в цифровому бізнес-середовищі та визначення їхньої ролі у формуванні цілісної моделі ринкової взаємодії підприємства. Методологічну основу дослідження становлять загальнонаукові та спеціальні методи, зокрема методи теоретичного узагальнення, аналізу, синтезу, логічного моделювання, порівняння, систематизації та наукової інтерпретації, що дали змогу комплексно розкрити взаємозв’язок досліджуваних категорій. Результати. Встановлено, що цифрова трансформація посилює взаємозалежність між стратегічними управлінськими рішеннями, комунікаційною діяльністю та формуванням брендової цінності. Доведено, що ефективне функціонування підприємства в сучасному середовищі залежить від здатності поєднувати управлінську координацію, аналітично керовані маркетингові комунікації та послідовний брендинг у межах єдиної логіки розвитку. Обґрунтовано, що інтегрований підхід сприяє підвищенню комунікаційної послідовності, зростанню довіри до підприємства, зміцненню його репутаційної стійкості та посиленню конкурентних переваг. Цінність отриманих результатів полягає в можливості використання сформульованих положень під час розроблення стратегій управління, комунікаційної політики, програм брендингу, при вдосконаленні підходів до цифрової адаптації підприємств. Запропоновані узагальнення можуть використовувати керівники, маркетологи, бренд-менеджери і дослідники, які працюють з питаннями модернізації бізнесу в умовах цифровізації.

ДЕТІНІЗАЦІЯ ФІНАНСОВИХ РЕСУРСІВ І ДЕОФШОРИЗАЦІЯ КАПІТАЛУ В АРХІТЕРТУРІ ФІНАНСОВОЇ БЕЗПЕКИ ДЕРЖАВИ

2026-06-24T14:58:29+03:00

У статті досліджено актуальні проблеми забезпечення фінансової безпеки держави в умовах зростання масштабів тіньової економіки та офшоризації капіталу. Обґрунтовано, що в сучасних умовах глобальних і внутрішніх криз, зокрема пандемії та воєнної агресії, зазначені процеси суттєво впливають на стійкість фінансової системи, обмежуючи ресурсні можливості держави та ускладнюючи реалізацію ефективної бюджетної та макрофінансової політики. Метою статті є обґрунтування ролі виведення фінансових ресурсів із тіньової економіки та делокалізації капіталу як взаємопов’язаних складових архітектури фінансової безпеки держави, а також визначення основних механізмів, через які вони впливають на її стабільність. Методологічною основою дослідження є загальнонаукові та спеціальні методи пізнання, зокрема: системний підхід - для обґрунтування місця детінізації та деофшоризації в архітектурі фінансової безпеки; методи аналізу та синтезу – для дослідження причин і наслідків тінізації економіки; порівняльний аналіз – для оцінювання динаміки тіньового сектору; структурно-логічний метод – для визначення ключових каналів впливу офшоризації капіталу на фінансову систему держави. У дослідженні доведено, що тіньова економіка виступає системним фактором дестабілізації фінансової безпеки, який генерує комплекс взаємопов’язаних загроз, включаючи корупцію, легалізацію незаконних доходів, фінансове шахрайство та офшоризацію капіталу. Встановлено, що офшоризація має багатовекторний вплив на фінансову систему через скорочення податкових надходжень, спотворення інвестиційних процесів та посилення макрофінансових дисбалансів. Проаналізовано динаміку тінізації економіки України та обґрунтовано її зростання в умовах кризових трансформацій. Цінність дослідження полягає в обґрунтуванні взаємозв’язку детінізації фінансових ресурсів і деофшоризації капіталу як ключових елементів забезпечення фінансової безпеки держави та формуванні комплексного підходу до управління фінансовими потоками. Висновки. Обґрунтовано, що ефективне забезпечення фінансової безпеки держави можливе лише за умови реалізації комплексної політики, спрямованої на зниження рівня тінізації економіки та обмеження офшоризації капіталу. Доведено, що інтеграція цих процесів у єдину систему управління фінансовими потоками сприятиме підвищенню ефективності державного регулювання, зміцненню фіскальної спроможності та формуванню передумов для стійкого економічного розвитку.

ВПЛИВ ЦИФРОВОЇ ТРАНСФОРМАЦІЇ НА ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ФІНАНСОВОЇ СТІЙКОСТІ МСБ В УМОВАХ ВОЄННОГО СТАНУ

2026-06-24T14:58:28+03:00

Стаття досліджує значну роль, яку малі та середні підприємства (МСП) відіграють у стимулюванні зростання сучасної ринкової економіки та підтримці соціально-економічної стабільності. Оцінюється внесок МСП у створення робочих місць, надходження до бюджету та просування інноваційної діяльності. Також розглядається соціальний вплив розвитку підприємництва, зокрема, виникнення зміцненого середнього класу та більша участь громадян у суспільному житті. Увага приділяється Стратегії відновлення, сталого розвитку та цифрової трансформації МСП до 2027 року. У дослідженні аналізуються ключові напрями, такі як дерегуляція, збільшення доступу до фінансових ресурсів, стимулювання інновацій та впровадження цифрових рішень, що відповідають європейським стандартам підприємництва. Розглядається роль цифрових платформ, зокрема платформи «Дія.Бізнес», у сприянні розвитку МСП, наданні онлайн-сервісів, цифрових ринків і підтримці експортної діяльності. Наведено успішні приклади розширення українських компаній на міжнародні ринки та оцінюється їх рівень цифрової зрілості. Порівнюються гнучкі бізнес-моделі з традиційними, підкреслюючи переваги, такі як швидша адаптація, краща оптимізація ресурсів та сильніша орієнтація на клієнта. Визначено проблеми в управлінні проєктами МСП, зокрема обмежену гнучкість, недостатнє впровадження цифрових рішень та труднощі в комунікації. Стаття також розглядає практичні елементи цифрової трансформації, такі як CRM і ERP системи, програмне забезпечення для управління проєктами, інструменти для комунікації та аналітичні сервіси. Оцінюється вплив впровадження передових цифрових технологій на підвищення операційної ефективності та зміцнення конкурентоспроможності як на внутрішньому, так і на міжнародному ринку. Крім того, у статті висвітлюються міжнародні найкращі практики підтримки МСП у межах Європейського Союзу, зокрема податкові пільги, грантові програми та співпраця з науковими установами. Загалом, робота пропонує інтегровану модель, спрямовану на підвищення продуктивності, ефективності та конкурентної переваги малих та середніх підприємств в Україні.

ПАРАДИГМА ФОРМУВАННЯ ПОДАТКОВОЇ БАЗИ КОРПОРАТИВНОГО ПОДАТКУ: ПОРІВНЯЛЬНИЙ АНАЛІЗ СИСТЕМ ОПОДАТКУВАННЯ ПРИБУТКУ ПІДПРИЄМСТВ В УКРАЇНІ ТА МІЖНАРОДНІЙ ПРАКТИЦІ

2026-06-24T14:58:27+03:00

Актуальність дослідження. У сучасних умовах трансформації міжнародного податкового середовища та посилення глобальної податкової конкуренції питання формування податкової бази корпоративного податку набуває особливої значущості. Податок на прибуток підприємств виступає не лише джерелом бюджетних надходжень, але й інструментом регулювання інвестиційної активності, структури фінансування та економічної поведінки підприємств. Водночас відмінності у підходах до визначення об’єкта оподаткування в різних країнах зумовлюють необхідність їх наукового осмислення та порівняльного аналізу. Мета дослідження. Метою статті є дослідження парадигми формування податкової бази корпоративного податку та проведення порівняльного аналізу інституційних і методологічних засад визначення об’єкта оподаткування прибутку підприємств у податкових системах України та США. Методи дослідження/методологія. Методологічну основу дослідження становить поєднання загальнонаукових і спеціальних методів, зокрема методів наукової абстракції, системного підходу, інституційного аналізу та компаративного аналізу. Дослідження базується на аналізі норм податкового законодавства України та США, а також сучасних наукових підходів у сфері корпоративного оподаткування. Результати. У результаті дослідження встановлено, що в сучасній податковій теорії сформувалися дві основні парадигми формування податкової бази корпоративного податку: модель, заснована на бухгалтерському фінансовому результаті, та модель автономного визначення податкового прибутку. Виявлено, що українська система корпоративного оподаткування базується на інтеграції бухгалтерського та податкового обліку через механізм податкових різниць, тоді як американська модель характеризується високим рівнем автономії податкового законодавства та використанням системи спеціальних правил, податкових відрахувань і обмежень. Доведено, що відмінності між цими моделями мають системний характер і відображають різні підходи до інституційної організації податкової системи. Встановлено, що американська модель забезпечує більш розвинені механізми захисту податкової бази, зокрема у сфері регулювання фінансових витрат і міжнародного оподаткування, тоді як українська модель забезпечує узгодженість між фінансовою звітністю та податковими показниками. Оригінальність/цінність дослідження. Наукова новизна дослідження полягає у системному осмисленні податкової бази корпоративного податку як елемента інституційної архітектоніки податкової системи та у виявленні концептуальних відмінностей між моделями її формування. Практична цінність результатів полягає у можливості їх використання при вдосконаленні механізмів корпоративного оподаткування в Україні з урахуванням міжнародного досвіду.

ОБЛІКОВО-АНАЛІТИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СТАЛОГО РОЗВИТКУ ПІДПРИЄМСТВ ГОТЕЛЬНОГО ГОСПОДАРСТВА

2026-06-24T14:58:25+03:00

У статті досліджено теоретико-методологічні засади обліково-аналітичного забезпечення сталого розвитку суб'єктів готельного господарства в умовах євроінтеграції та цифрової трансформації. Обґрунтовано, що галузева специфіка готельних послуг: одночасність виробництва та споживання, неможливість зберігання, висока частка постійних витрат, сезонність попиту та залежність від онлайн-платформ детермінує необхідність формування спеціалізованої архітектоніки облікової системи. Необхідність імплементації положень Директиви ЄС CSRD та стандартів ESRS актуалізує потребу у формуванні цілісної методичної основи інтеграції ESG-принципів в облікову систему готельних підприємств. Мета дослідження передбачає обґрунтування теоретико-методологічних засад та розроблення концептуальної системи обліково-аналітичного забезпечення сталого розвитку підприємств готельного господарства в умовах реалізації ESG-принципів. Методологічною основою дослідження є системний підхід, у межах якого обліково-аналітичне забезпечення розглядається як інтегрована система формування та передачі фінансової і нефінансової інформації. Застосовано методи абстрагування та синтезу для уточнення сутності досліджуваної категорії, системного аналізу для обґрунтування взаємозв'язків між компонентами запропонованої системи показників, а також порівняльного аналізу для зіставлення міжнародних стандартів ESG-звітності з діяльністю готельних підприємств. Результатом дослідження є уточнення сутності обліково-аналітичного забезпечення сталого розвитку в контексті концепції triple bottom line, систематизація галузевих особливостей готельного господарства та їх впливу на організацію облікової системи, а також розроблення чотиривимірної системи ESG+T-індикаторів, що охоплює екологічну, соціальну, управлінську та технологічну компоненти з прив'язкою до стандартів ESRS і Цілей сталого розвитку ООН. Оригінальність дослідження полягає у виділенні технологічної компоненти як самостійного виміру системи ESG-індикаторів, що відображає цифрову зрілість готельного підприємства як інфраструктурну передумову достовірності нефінансової звітності. Отримані результати мають практичну цінність, оскільки створюють теоретичне підґрунтя для адаптації облікової політики готельних підприємств до вимог ESG-звітності в умовах цифрової трансформації галузі.

МОДЕЛІ ОПЕРАЦІЙНОГО УПРАВЛІННЯ ТА РИЗИК-АНАЛІЗУ В БІЗНЕС-ПЛАНУВАННІ СТАРТАПІВ В УМОВАХ ДІГІТАЛІЗАЦІЇ

2026-06-24T14:58:24+03:00

Метою статті є дослідження теоретичних і практичних аспектів планування та оцінювання ризиків у стартап-проєктах в умовах цифрового середовища, а також обґрунтування використання сучасних аналітичних інструментів для підвищення ефективності управління операційними та фінансовими процесами. Дослідження базується на поєднанні загальнонаукових і спеціальних методів, зокрема аналізу та синтезу для систематизації сучасних підходів до управління стартапами, ризик-орієнтованого менеджменту та фінансового планування. Застосовано системний підхід до інтеграції цифрового моделювання, штучного інтелекту та аналітичних інструментів у процеси оцінки ризиків, а також проведено порівняльний аналіз сучасних управлінських методологій, зокрема Lean Startup, Agile, Scrum та SAFe. Особлива увага приділяється адаптації методів ризик-менеджменту до специфіки військових стартапів України, що функціонують в умовах високої невизначеності, технологічної складності та динамічних змін зовнішнього середовища. Встановлено, що українські військово-технічні стартапи функціонують у високодинамічному середовищі, яке характеризується прискореними інноваційними циклами, фінансовими обмеженнями та регуляторними викликами. Доведено, що традиційні підходи до управління є недостатніми для забезпечення стійкості та адаптивності. Запропоновано інтегровану модель операційного управління та ризик-аналізу, що поєднує ідентифікацію ризиків, використання аналітичних інструментів (штучний інтелект, цифрове моделювання), фінансове планування та механізми зворотного зв’язку. Визначено, що застосування цифрових аналітичних інструментів підвищує точність оцінки ризиків, сприяє обґрунтованому прийняттю управлінських рішень, забезпечує фінансову прозорість та підвищує довіру інвесторів. Також ідентифіковано ключові бар’єри розвитку стартапів, зокрема низький рівень виробничої готовності, нереалістичні фінансові моделі, недотримання регуляторних вимог та недостатню взаємодію з державними структурами. Було розроблено інтегровані ризик-орієнтовані моделі управління, адаптовані до специфіки військово-технічних стартапів в умовах воєнного часу. Запропонований підхід, що поєднує операційні, фінансові та аналітичні компоненти в єдину систему, що розширює теоретико-методологічні засади управління ризиками у цифровій економіці. Практична цінність полягає у можливості застосування результатів для підвищення стратегічної адаптивності, фінансової стійкості та конкурентоспроможності стартапів, а також для підтримки рішень інвесторів і державної політики у сфері розвитку оборонних технологій.

ОБЛІК БАНКІВСЬКИХ ОПЕРАЦІЙ В УМОВАХ РОЗВИТКУ ФІНАНСОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ: ПЕРЕХІД ДО ПОДІЄВО-ОРІЄНТОВАНОГО ПІДХОДУ

2026-06-24T14:58:23+03:00

Розвиток фінансових технологій, зростання обсягів цифрових платежів та інтеграція банківських систем із сучасними інформаційними платформами зумовлюють трансформацію підходів до обліку банківських операцій. Ускладнення структури фінансових процесів, підвищення швидкості здійснення транзакцій і необхідність обробки даних у режимі реального часу потребують переходу до нових моделей обліку, здатних забезпечити безперервне відображення фінансових подій. Метою дослідження є аналіз особливостей застосування подієво-орієнтованої моделі обліку банківських операцій та обґрунтування її доцільності в умовах цифровізації банківської діяльності. У процесі дослідження використано методи теоретичного узагальнення, аналізу і синтезу, моделювання, абстрагування та формалізації, що дозволило дослідити структуру подієво-орієнтованої моделі, її функціональні рівні та механізм практичного застосування. У роботі обґрунтовано необхідність розширення об’єкта обліку за рахунок цифрових подій, що виникають у процесі обробки банківських операцій, а також доведено доцільність переходу від моделі фіксації завершених операцій до моделі безперервного відображення подій. Запропоновано подієво-орієнтовану модель обліку, яка передбачає фіксацію кожного етапу операції у вигляді послідовності подій та включає операційний рівень, рівень подій, бухгалтерський рівень і рівень проєкцій. Розгялнуто облік безготівкового платежу клієнта, який демонструє трансформацію бізнес-подій у бухгалтерські записи та формування інформаційних проєкцій. Досліджено основні переваги подієво-орієнтованого підходу, зокрема підвищення рівня контролю, прозорості процесів, розширення аналітичних можливостей та вдосконалення управління ризиками. Оригінальність дослідження полягає у формуванні цілісної логічної моделі подієво-орієнтованого обліку банківських операцій, що поєднує принципи сучасних інформаційних технологій із класичними підходами бухгалтерського обліку. Практична цінність отриманих результатів полягає у можливості використання запропонованої моделі для підвищення прозорості, контролю, аналітичності та ефективності управління ризиками у банківських установах.

ІНТЕРНЕТ-МАРКЕТИНГ ЯК СТРАТЕГІЧНИЙ ІНСТРУМЕНТ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА В ЦИФРОВІЙ ЕКОНОМІЦІ

2026-06-24T14:58:21+03:00

Мета дослідження полягає у розробці прикладного інструментарію оцінювання економічної ефективності інтернет-маркетингової стратегії підприємства з урахуванням її впливу на фінансові результати та конкурентну позицію у цифровому середовищі. Дослідження орієнтоване на виявлення кількісних залежностей між витратами на маркетингові активності, результативністю каналів та приростом доходу підприємства. Методологічну основу становить поєднання розрахункових підходів до оцінювання ефективності, порівняльного аналізу показників діяльності підприємства у динаміці та сценарного моделювання розвитку. Застосовано систему інтегрованих показників, що включає ROI, ROMI, коефіцієнти конверсії, вартість залучення клієнта та показники ринкової частки. Аналітична логіка побудована через зіставлення параметрів функціонування підприємства до та після впровадження інтернет-маркетингової стратегії з подальшою оцінкою варіацій результатів у різних сценаріях розвитку. Встановлено, що впровадження інтернет-маркетингової стратегії забезпечує зростання доходу підприємства на рівні понад 30 % за умов помірного збільшення маркетингових витрат. Виявлено підвищення значень ROI та ROMI, зниження вартості залучення клієнтів і зростання рівня конверсії. Зафіксовано розширення ринкової частки підприємства та підвищення рівня повторних покупок, що формує довгостроковий економічний ефект. Результати сценарного моделювання підтверджують стабільність ключових показників навіть за несприятливих умов ринкового функціонування. Запропоновано інтегрований підхід до оцінювання ефективності інтернет-маркетингу, який поєднує фінансові, поведінкові та конкурентні показники в єдиній аналітичній системі. Практична цінність полягає у можливості застосування отриманих результатів для оптимізації маркетингових витрат підприємства. Забезпечено засади підвищення результативності цифрових каналів і забезпечення стійкого розвитку підприємства в умовах цифрової економіки.

РОЗВИТОК МАЛОГО ПІДПРИЄМНИЦТВА В УМОВАХ ВОЄННИХ ВИКЛИКІВ ТА ЕКОНОМІЧНОЇ НЕСТАБІЛЬНОСТІ В УКРАЇНІ

2026-06-24T14:58:20+03:00

Мета статті полягає в аналізі сучасних тенденцій розвитку малого підприємництва в Україні в умовах воєнних викликів та обґрунтуванні перспективних напрямів підвищення стійкості й ефективності цього сектора економіки в період післявоєнної відбудови країни. Під час написання статті було використано такі загальнонаукові методи дослідження, як: метод аналізу та синтезу (при вивченні змін в діяльності суб’єктів малого підприємництва з початком російської агресії та виявлення чинників, що найбільше вплинули на їх економічне становище); порівняльний метод (при оцінці основних параметрів розвитку малого підприємництва до початку війни та в умовах військової агресії); статистичний метод (при обробці даних щодо відкриття та закриття фізичних осіб-підприємців в Україні, релокації бізнесу); метод узагальнення та абстрагування (для підсумовування дослідження і обґрунтування рекомендацій щодо перспективних напрямів підвищення стійкості малого бізнесу). У статті розглянуто наслідки впливу повномасштабної війни на діяльність малих підприємств. Окреслено ключові сучасні тенденції розвитку малого підприємництва в Україні, серед яких цифровізація бізнес-процесів, зростання ролі ІТ-сектору та торгівлі, активізація жіночого підприємництва. Встановлено, що в умовах високої невизначеності малий бізнес поступово відновлював свої позиції та здійснював заходи адаптації шляхом зміни бізнес-моделей, скорочення витрат і переорієнтації на нові ринки. Важливу роль у цьому процесі відіграла державна підтримка у вигляді пільгових кредитних програм, грантових програм, податкових пільг і міжнародної фінансової допомоги. Відмічено, що фінансова підтримка малого бізнесу повинна супроводжуватися глибинними інституційними реформами: зменшенням бюрократичного тиску, формуванням прозорого та передбачуваного податкового поля, стимулюванням впровадження «зелених» інновацій тощо. Обґрунтовано, що забезпечення сприятливого клімату для розвитку малого підприємництва в Україні виступає ключем до створення нових робочих місць, подолання демографічної кризи, гарантування економічної безпеки держави та повноцінної інтеграції української економіки у світовий простір.

РЕАЛІЗАЦІЯ ЦІЛЕЙ МИТНОЇ ПОЛІТИКИ В НАЦІОНАЛЬНІЙ СТРАТЕГІЇ ДОХОДІВ

2026-06-24T14:58:19+03:00

В умовах воєнного стану перед державою стоїть непросте завдання щодо наповнення бюджету, одним із джерел якого є митні платежі по операціям ЗЕД. Зміни, які відбуваються в митній політиці пов’язані не лише з воєнним станом та бюджетними потребами, але й з вимогами Угоди про асоціацію з ЄС та вимогами МВФ. Метою дослідження є аналіз реалізації цілей митної політики в умовах воєнного стану для пошуку існуючих проблем та обґрунтування шляхів їх вирішення. Доведено, що незважаючи на велику кількість змін, що відбуваються в митній політиці держави не до кінця вирішеними залишаються цілі Національної стратегії доходів, які пов’язані з обґрунтованим застосуванням митних та податкових пільг, реалізації переваг інституту авторизованих економічних операторів, передачі правоохоронних функцій митним органам та забезпечення подолання корупції в митних органах. З’ясовано, що існує відмінність між податковими та митними пільгами, які наводяться в Довідниках пільг Державної податкової служби та звітами, які податкові органи надають Міністерству фінансів України. Також окреслено проблему необґрунтованого поділу податкових пільг на ті, що є втратами доходів бюджету та інші пільги. Встановлено, що розвитку інституту авторизованих економічних операторів в Україні заважає трудомісткість у підготовці анкети самооцінювання та іноді незрозумілі критерії, що в свою чергу впливає на відсутність визнання в ЄС інституту авторизованих економічних операторів в Україні. Досліджено, що проблема передачі правоохоронних функцій до митних органів в першу чергу полягає у відсутності дорожньої карти дій та кваліфікованих кадрів в митних органах, які в змозі будуть здійснювати оперативно-розшукові дії в рамках кримінального законодавства та запобігати контрабанді, яка призводить до значних втрат доходів бюджету. Узагальнено основні проблеми подолання корупції в митних органах, які носять системний характер та не можуть бути вирішеними лише в рамках митних органів. На підставі проведеного дослідження обґрунтовано пропозиції щодо змін у митній політиці України, для реалізації ключових цілей Національної стратегії доходів.

ПРОГНОЗУВАННЯ ДИНАМІКИ ЦІН АКЦІЙ НА ФІНАНСОВОМУ РИНКУ З ВИКОРИСТАННЯМ МАШИННОГО НАВЧАННЯ ТА ГІБРИДНИХ МОДЕЛЕЙ

2026-06-24T14:58:18+03:00

В умовах стрімкого зростання обсягів фінансової інформації та активного впровадження технологій штучного інтелекту прогнозування динаміки цін фінансових активів набуває особливої актуальності для прийняття обґрунтованих інвестиційних рішень за умов підвищеної волатильності та можливого прояву шоків на фінансових ринках. Це зумовлює зростання інтересу до застосування методів машинного навчання, здатних виявляти складні нелінійні залежності та швидко адаптуватися до змін нестаціонарних часових рядів. Метою статті є крос-секторальний емпіричний аналіз прогностичної ефективності економетричних моделей і алгоритмів машинного навчання порівняно з класичними статистичними підходами, а також оцінювання гібридної моделі ARIMA–XGBoost для прогнозування напряму руху цін акцій. Об’єктом дослідження є фінансові часові ряди шести транснаціональних корпорацій різних секторів економіки з урахуванням макроекономічних індикаторів (S&P 500, VIX, NASDAQ), що відображають ключові інформаційні канали взаємодії на фінансових ринках. Для забезпечення коректності та відтворюваності результатів застосовано метод валідації з розширюваним навчальним вікном (Expanding Window Walk-Forward Validation), який враховує зміну ринкових умов у часі. Дослідження ґрунтується на використанні моделей експоненційного згладжування (ETS), ARIMA, GARCH та алгоритмів градієнтного бустингу (XGBoost, LightGBM). Запропонована двокомпонентна гібридна модель ARIMA–XGBoost поєднує декомпозицію часового ряду та навчання на залишках, забезпечуючи інтеграцію лінійних і нелінійних ефектів. Емпіричні результати свідчать, що гібридний підхід демонструє вищу прогностичну ефективність і більшу стійкість до ринкових шоків порівняно з окремими економетричними та машинними моделями. Практична цінність отриманих результатів полягає у можливості їх використання для формування ефективної політики управління ризиками, підвищення результативності управління портфелями фінансових активів, а також впровадження інструментів штучного інтелекту в умовах цифровізації фінансових ринків.

ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ЗАСТОСУВАННЯ ФІНАНСОВО-КРЕДИТНИХ ІНСТРУМЕНТІВ У СТИМУЛЮВАННІ РОЗВИТКУ ПІДПРИЄМНИЦТВА В УКРАЇНІ

2026-06-24T14:58:11+03:00

Посилення ролі підприємництва в забезпеченні економічної стабільності України обумовлює необхідність дослідження дієвих інструментів його фінансового стимулювання. Метою статті є дослідження сутності та ролі фінансово-кредитних інструментів у стимулюванні розвитку підприємництва в Україні, а також визначення напрямів підвищення ефективності їх використання для підтримки підприємницької діяльності в умовах нестійкості та воєнних ризиків. Методологія: Використано загальнонаукові та спеціальні методи дослідження. Методи аналізу і синтезу застосовано для визначення сутності фінансово-кредитних інструментів та їх ролі у стимулюванні розвитку підприємництва. Метод класифікації використано для систематизації основних видів фінансово-кредитних інструментів, а порівняльний і системний методи – для виявлення чинників, що стримують ефективність їх застосування. Результати: Встановлено, що фінансово-кредитні інструменти є важливою складовою стимулювання розвитку підприємництва, оскільки забезпечують доступ суб’єктів господарювання до фінансових ресурсів, підтримують інвестиційну активність і підвищують стійкість бізнесу. Узагальнено класифікацію фінансово-кредитних інструментів, що використовуються в Україні. Особливу увагу приділено виявленню факторів, що стримують ефективне функціонування системи фінансово-кредитного стимулювання розвитку підприємництва. Суттєвим негативним фактором, спричиненим повномасштабною війною, є поглиблення регіональних диспропорцій у сфері фінансово-кредитного забезпечення розвитку підприємництва, що виявляється у нерівномірності доступу суб’єктів господарювання до фінансових ресурсів різного цільового призначення. Обґрунтовано, що сукупний вплив зазначених факторів обмежує можливості суб’єктів господарювання щодо залучення фінансових ресурсів для розширення діяльності та оновлення виробничих потужностей. Оригінальність / Цінність дослідження: На основі проведеного дослідження визначено напрями підвищення ефективності застосування фінансово-кредитних інструментів з метою активізації підприємницької діяльності, зміцнення фінансової стійкості суб’єктів господарювання та розширення їх інвестиційних можливостей. Визначено, що вдосконалення механізму фінансово-кредитного забезпечення розвитку підприємництва має важливе значення для підвищення конкурентоспроможності бізнесу, формування сприятливого підприємницького середовища та забезпечення економічного розвитку України загалом.

ПОДАТКОВІ ДЕТЕРМІНАНТИ ФОРМУВАННЯ ДОХОДІВ ТЕРИТОРІАЛЬНИХ ГРОМАД В УМОВАХ ПОВОЄННОГО ВІДНОВЛЕННЯ

2026-06-24T14:58:10+03:00

Метою дослідження є ідентифікація та систематизація податкових детермінант формування доходів територіальних громад України в умовах повоєнного відновлення, оцінка їх динаміки за 2020–2025 роки та обґрунтування напрямів вдосконалення державної податкової політики на місцевому рівні. Методи дослідження - загальнонаукові та спеціальні: системний аналіз (виявлення взаємозв'язків між складовими механізму формування доходів територіальних громад); порівняльний аналіз (оцінка динаміки); структурно-функціональний аналіз. В результаті дослідження виявлено системні суперечності у функціонуванні місцевих фінансів під час воєнного стану, зокрема дисбаланс між централізованим фіскальним перерозподілом та зростанням видаткових обов'язків громад. Оцінено динаміку податкових надходжень у 2020–2025 роках, що підтвердило домінуючу роль податків у забезпеченні фінансової спроможності територіальних громад. Запропоновано трикомпонентну класифікацію податкових детермінант, яка вирізняє базові, інституційні та стимулюючі детермінанти відповідно до їхньої природи, функцій, рівня управлінського впливу. Акцентовано на подвійному впливі податкових пільг, зокрема в рамках індустріальних парків, на фіскальній стійкості громад і зазначено, що хоча такі інструменти генерують довгострокові мультиплікативні ефекти через залучення інвестицій та зростання зайнятості, вони одночасно створюють короткострокові фіскальні втрати для місцевих бюджетів. Виявлено брак методологічних інструментів для оцінки відкладених фіскальних ефектів на рівні громади. Окреслено ключові суперечності в чинній фінансовій політиці, включаючи невідповідності між державними та місцевими фіскальними інтересами, відмічена недостатня гнучкість податкових інструментів для задоволення диференційованих регіональних потреб. Обґрунтовано напрямки вдосконалення податкової політики в контексті післявоєнного відновлення, включаючи запровадження податкових стимулів на основі результатів діяльності, механізми компенсації втрат місцевих бюджетів, розширення реальної податкової автономії громад та інтеграції податкового планування зі стратегічним місцевим розвитком.

ФІНАНСОВІ АСПЕКТИ УПРАВЛІННЯ СТАЛИМ РОЗВИТКОМ СУБ’ЄКТІВ ПІДПРИЄМНИЦТВА З ПОЗИЦІЇ БЮДЖЕТНОЇ СИСТЕМИ КРАЇНИ

2026-06-24T14:58:08+03:00

Стаття присвячена теоретико-методичній оцінці фінансових аспектів управління сталим розпитком підприємств, установ та організацій в розрізі взаємодії з бюджетною системою країни. Метою наукового дослідження є виявлення джерел, видів фінансових ресурсів і методів їх залучення на внутрішньому та зовнішньому ринках для забезпечення фінансування розвитку підприємницького середовища, яке формує ВВП, в коротко- та довготерміновій перспективі, впливає на гармонізацію фінансових потоків на рівні держави. Основними методами дослідження є загальнонаукові та спеціальні інструменти пізнання, серед яких доцільно відзначити такі як: порівняння, дедукцію, аналіз, класифікацію, оцінку, рейтингування, сист6матизацію та інші. Результати. Досліджено наукові праці фінансистів-науковців, які вивчають сталий розвиток фізичних, юридичних осіб і держави як явище економіки, об’єкт фінансової науки, управління на макрофінансовому рівні. Виявлено суперечності та альтернативне тлумачення основних фінансових дефініцій у сфері фінансового забезпечення сталого розвитку представників економіки країни, що унеможливлює формування консенсусу в наукових колах, адаптації результатів наукових досліджень в правовій площині та формування бюджетних механізмів управління зазначеним процесом. Створює перешкоди при реалізації управління сталим розвитком бізнес-середовища на усіх рівнях. Формує конфлікт інтересів між представниками інфраструктури фінансової системи в частині реалізації спільної фінансової політики, виконання мети функціонування держави та недержавного сектору. Оригінальність наукового доробку полягає в запропонованій систематизації семантичних форм категорій «сталий розвиток», «інфраструктура бюджетної системи», «фінансування» та «фінансове забезпечення» на основі історично сформованих критеріїв їх використання в фінансовій науці. Проведено авторську оцінку економічних дефініцій та запропоновано основні напрями їх удосконалення. Цінність дослідження. Актуалізовано та підтверджено на теоретико-методологічному рівні пряму кореляцію між фінансуванням затверджених напрямів розвитку підприємницького середовища, результативністю обраної державної фінансової політики, часом реалізації прийнятих на офіційному рівні програм, деструктивними наслідками дій чи бездіяльності неефективного управлінського апарату бюджетної системи.

МЕХАНІЗМИ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ ЕКОНОМІКИ В СИСТЕМІ АСЕКУРАЦІЇ ПРОДОВОЛЬЧОЇ БЕЗПЕКИ: АНАЛІЗ ДЕРЖАВНОЇ ПОЛІТИКИ ТА РОЛЬ СОЦІАЛЬНОЇ ЕКОНОМІКИ

2026-06-24T14:58:06+03:00

Метою дослідження є обґрунтування теоретичних і прикладних засад формування та реалізації механізмів державного регулювання економіки в системі асекурації продовольчої безпеки, а також визначення ролі соціальної економіки у підвищенні їх ефективності в умовах сучасних трансформаційних викликів. Актуальність дослідження зумовлена загостренням проблем забезпечення продовольчої безпеки в Україні під впливом воєнного стану, глобальних економічних дисбалансів і нестабільності аграрних ринків, що потребує переосмислення інструментів державної політики та посилення соціально орієнтованих механізмів регулювання. Методологічну основу дослідження становлять загальнонаукові та спеціальні методи, зокрема: системний підхід – для визначення структури механізмів державного регулювання продовольчої безпеки; аналіз і синтез – для узагальнення теоретичних підходів і практичних аспектів державної політики; порівняльний аналіз – для оцінки ефективності існуючих інструментів регулювання; методи логічного узагальнення та наукової абстракції – для формування висновків і рекомендацій. У результаті дослідження систематизовано наукові підходи до трактування сутності механізмів державного регулювання продовольчої безпеки, виявлено ключові недоліки чинної державної політики, зокрема фрагментарність регуляторних заходів, недостатню координацію між інституціями та обмежену інтеграцію соціально орієнтованих інструментів. Обґрунтовано напрями вдосконалення державного регулювання, що передбачають посилення інституційної взаємодії, впровадження інноваційних підходів до управління аграрним сектором та активізацію ролі соціальної економіки як фактора підвищення стійкості продовольчої системи. Доведено, що інтеграція механізмів соціальної економіки у систему державного управління сприяє підвищенню адаптивності економіки до кризових явищ, забезпечує більш рівномірний розподіл ресурсів і підвищує рівень продовольчої доступності для населення. Наукова новизна дослідження полягає у розвитку концептуальних підходів до поєднання інструментів державного регулювання та соціальної економіки в єдиній системі забезпечення продовольчої безпеки. Практична цінність отриманих результатів полягає у можливості їх використання при формуванні державної політики, розробленні стратегій розвитку аграрного сектору та вдосконаленні механізмів публічного управління в умовах сучасних соціально-економічних викликів.

ОБЛІКОВО-АНАЛІТИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ КОРПОРАТИВНОГО ПОДАТКОВОГО МЕНЕДЖМЕНТУ В УМОВАХ ТРАНСФОРМАЦІЇ ПОДАТКОВОЇ СИСТЕМИ

2026-06-24T14:58:03+03:00

У статті досліджено трансформацію обліково-аналітичного забезпечення корпоративного податкового менеджменту в умовах динамічного та цифровізованого податкового середовища, що зумовлює зміну його ролі від інструменту фіксації податкових показників до інтегрованої системи формування управлінських рішень. Метою дослідження є обґрунтування теоретичних положень і розвиток підходів до трактування обліково-аналітичного забезпечення як адаптивної системи управління податковими процесами підприємства. Методологічну основу становлять методи теоретичного узагальнення, системного та структурно-логічного аналізу, порівняння, абстрагування та моделювання, що дозволило комплексно оцінити існуючі наукові підходи та виявити їх обмеження. У результаті дослідження встановлено, що сучасні трансформації податкової системи супроводжуються посиленням вимог до інтегрованості, оперативності та аналітичної глибини інформації, водночас практика діяльності підприємств засвідчує її фрагментарність і недостатню придатність для обґрунтування управлінських рішень. Узагальнення наукових підходів дало змогу виявити їх орієнтацію переважно на інформаційний або процесний аспект без належного врахування управлінської складової та специфіки податкового менеджменту. Запропоновано авторське бачення обліково-аналітичного забезпечення як інтегрованої адаптивної системи, що поєднує облік, аналіз, прогнозування та контроль у єдиному інформаційно-управлінському контурі та забезпечує безперервну підтримку прийняття рішень. Розроблено структурно-логічну модель управління податковими процесами підприємства, яка відображає взаємозв’язок зовнішнього податкового середовища, внутрішніх процесів та інформаційно-аналітичних потоків, а також систематизовано трансформацію функціональної ролі забезпечення й інструменти його реалізації. Наукова новизна полягає у переосмисленні сутності обліково-аналітичного забезпечення як ключової підсистеми корпоративного податкового менеджменту, що функціонує на засадах інтегрованості, адаптивності та проактивності. Практична цінність результатів полягає у можливості їх використання для підвищення обґрунтованості податкових рішень, мінімізації ризиків і забезпечення ефективної адаптації підприємств до умов нестабільного та цифровізованого податкового середовища.

КОНВЕНЦІЇ ПРО ОПОДАТКУВАННЯ ДОХОДІВ: ОСОБЛИВОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ ПРАЦІВНИКАМИ АВІАЦІЙНОГО ТА МОРСЬКОГО ТРАНСПОРТУ

2026-06-24T14:58:00+03:00

Проблематика. Оподаткування доходів працівників авіаційного та морського транспорту, задіяних у міжнародних перевезеннях, регулюється статтею 15(3) конвенцій про уникнення подвійного оподаткування доходів і майна та попередження податкових ухилень. Проте формулювання статті 15(3) є різним у різних податкових конвенціях. Постає питання: які концепції уникнення подвійного оподаткування доходів використовуються при оподаткуванні доходів працівників міжнародного транспорту, та які з цих концепцій є найзручнішими до виконання з точки зору цих працівників? Метою дослідження є порівняння положень статті 15(3) податкових конвенцій з точки зору складності податкових процедур та оцінка витрат часу працівника на виконання положень податкового законодавства. У статті використовуються методи історичного аналізу розвитку податкових угод та порівняльного аналізу податкових конвенцій. Зокрема, порівнюються статті 15(3) Модельної податкової конвенції ОЕСР та положення чинних двосторонніх конвенції, ухвалених між Україною та такими країнами, як Ірландія, Польща, Греція, Румунія та Угорщина. Результатом дослідження є виявлення таких основних концепцій оподаткування доходів працівників авіаційного та морського транспорту: • оподаткування доходу лише у країні податкового резидентства працівника; • оподаткування доходу у країні податкового резидентства роботодавця; • оподаткування доходу обома країнами одночасно. Також сформовано матрицю дій працівників авіаційного та морського транспорту на основі норм податкових конвенцій і порівняння часу, який їм необхідно витратити на виконання своїх податкових зобов’язань. Висновки. Наш аналіз підтверджує, що формулювання статті 15(3) у Модельній конвенції OECР є оптимальним з точки зору працівників транспортної галузі, оскільки зумовлює найменші витрати часу на виконання вимог податкового законодавства. Однак чинні конвенції часто надають право оподатковувати дохід працівників авіаційного та морського транспорту або країні податкового резидентства роботодавця, або двом країнам одночасно, тому важливо спрощувати податкові процедури для працівників.