Збірник наукових праць Державного податкового університету

ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНА ОЦІНКА ВЗАЄМОЗВ’ЯЗКУ МІЖ ФІНАНСОВИМИ РИЗИКАМИ ТА ФІНАНСОВИМ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯМ СУБ’ЄКТІВ ЕКОНОМІКИ

Володимир Бодаковський — 2025-11-27

Стаття присвячена теоретико-методологічній оцінці фінансового забезпечення в умовах виникнення фінансових ризиків на мікро- та макрофінансових рівнях. Поставлено завдання виявити основні взаємозв’язки між видами фінансового забезпечення та стійкістю підприємницьких проектів в умовах глобальних потрясінь, що дало можливість сформувати актуальні положення та напрями гармонізації складових механізму фінансового забезпечення суб’єктів економіки. Метою статті є визначення на теоретико-методологічному рівні взаємозв’язків між фінансовими ризиками та фінансовим забезпеченням суб’єктів економіки на мікро- та макрорівнях. Досліджено наукові праці вчених, які вивчають фінансове забезпечення через призму фінансових ризиків з позиції захисту суб’єктів економіки від негативних наслідків в осяжному майбутньому. Виявлено суперечності та альтернативне тлумачення основних фінансових дефініцій, запропоновано власне тлумачення фінансових процесів та взаємозв’язків між учасниками фінансових взаємовідносин з позиції ризикоорієнтованої парадигми фінансової науки. Систематизовано семантичні форми категорії «фінансове забезпечення» на основі критеріїв, які вдало поєднуються з системами управління та прогнозування ризиків, що доцільно використовувати, на нашу думку, в наукових дослідженнях. Проведено авторську оцінку фінансових категорій та виявлено основні напрями удосконалення забезпечення, формування відмінностей від фінансування та грошових потоків. Актуалізовано статичну та динамічну ознаки фінансової системи, що має безпосередній вплив на основні процеси, які притаманні фінансовому середовищу країни. Запропоновано авторське визначення фінансового забезпечення як одної з категорій фінансової науки, що можна використовувати при дослідженнях суб’єктів економіки в умовах непередбачуваних змін на глобальній фінансово-господарській арені. Актуалізовано фінансування як дефініцію фінансової науки, яка формує передумови для ідентифікації визначення «фінансове забезпечення» та, на підставі визначених етапів реалізації останнього, систематизовано фінансові ризики за рівнями та напрямами виникнення. Наголошено на необхідності формування механізму управління фінансовими ризиками як на макро- так і на мікрорівнях економіки країни.

АДАПТИВНІ МОДЕЛІ ТА МЕХАНІЗМИ ПРОЄКТНОГО ФІНАНСУВАННЯ ПІДПРИЄМНИЦЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В УКРАЇНІ В УМОВАХ ВОЄННОЇ НЕВИЗНАЧЕНОСТІ

Оксана Гордей — 2025-11-27

У статті досліджено та проаналізовано адаптивні моделі й механізми проєктного фінансування, які набувають критичного значення для забезпечення стійкості підприємницької діяльності в Україні в умовах безпрецедентної воєнної невизначеності. Особливу увагу приділено необхідності інтеграції інструментів розподілу ризиків між публічним та приватним секторами. Дослідження фокусується на трансформації традиційних підходів до оцінки інвестицій, які виявилися неспроможними в умовах систематичного воєнного ризику та масового руйнування капітальних активів, а визначити чинники, які мінімізують фіскальний тиск та сприяють залученню приватного капіталу в критично важливі сектори відновлення. Методологія базується на аналізі емпіричних кейсів (програма «5-7-9%», грантові механізми) та їх критичному порівняльному аналізі з використанням теорії реальних опціонів (ROT) як стратегічної рамки для оцінки управлінської гнучкості (опціони на релокацію, розширення). Також систематизовано світові нормативні вимоги (IFRS, RDNA4) та інституційні механізми ризик-трансферу (MIGA та DFC). Обґрунтовано гіпотезу про пряму пропорційну залежність ефективності фінансування від синергії між державною компенсацією системного ризику та здатністю підприємств до швидкої адаптації. Результати підтверджують, що стійкість бізнесу досягається завдяки двовекторному механізму: централізована абсорбція ризику (MIGA/DFC) надає «зовнішній якір», а механізми децентралізованої гнучкості дозволяють реалізовувати управлінські опціони на рівні підприємств. Емпіричний аналіз показав ефективність державних програм субсидування кредитного ризику та виявив ключові виклики, що дозволило сформулювати рекомендації щодо переходу до механізмів субсидування вартості страхових премій. Наукова цінність статті полягає в обґрунтуванні адаптивної моделі проєктного фінансування, яка інтегрує ROT та інституційний дерискінг, а також у систематизації вимог до інвесторів та прогнозуванні можливих наслідків сучасних моделей фінансування в Україні.

ФОРМУВАННЯ БЮДЖЕТУ ЗЕЛЕНОДОЛЬСЬКОЇ ГРОМАДИ В УМОВАХ ВОЄНОГО СТАНУ

Надія Давиденко — 2025-11-27

Стаття присвячена формуванню бюджету Зеленодольської об'єднаної територіальної громади (ОТГ) в умовах воєнного стану. Результати аналізу дохідної частини бюджету за період 2020 – 2024 роки показали, що основним джерелом наповнення бюджету були податкові надходження та трансферти з державного бюджету. Досліджено, що пріоритетними напрямами видаткової частини були видатки на: соціальний захист та підтримку внутрішньо переміщених осіб, фінансування оборонних заходів, відновлення критичної інфраструктури. Рекомендується для фінансової стабільності Зеленодольської ОТГ здійснити ряд заходів, зокрема: використовувати програми фінансової підтримки територіальних громад; залучати фінансування через Державний фонд регіонального розвитку; розвивати активну співпрацю з міжнародними організаціями та донорами; здійснювати підготовку місцевих ініціатив для залучення коштів через Програму відновлення України.

ІННОВАЦІЙНІ БАНКІВСЬКІ ПРОДУКТИ ЯК ІНСТРУМЕНТ ТЕРИТОРІАЛЬНОГО МАРКЕТИНГУ АГРОСЕКТОРУ

Оксана Драган — 2025-11-27

В статті розглядаються інноваційні банківські продукти як ядро інструментарію територіального маркетингу сільських громад України у період повоєнної відбудови. Доводиться, що конкурентоспроможність громади більше не зводиться до іміджу чи «якості життя»: вирішальним стає здатність забезпечити дешевий і керований доступ місцевого агробізнесу до капіталу, знизити ризик кредитора та зробити грошові потоки прогнозованими. Теоретико-методична основа поєднує підходи тереторіального маркетингу, фінансового менеджменту та банківського ризик-менеджменту; емпіричну частину сформовано як умовний кейс «Громада Злагода», що моделює взаємодію влади, банків і виробників у побудові фінансової пропозиції території. У статті системно описано архітектуру продуктів і механізмів, які переводять бренд громади у «фінансовий бренд»: пільгові кредити програми «5–7–9%» як джерело ліквідності та інвестицій; часткові кредитні гарантії для малих фермерів; страхово-кредитні пакети з покриттям агроризиків; електронні аграрні розписки як інструмент контрактного фінансування обігового капіталу; «зелене» та ESG-орієнтоване фінансування; проєктне фінансування локальних кластерів. Запропоновано чотириблокову модель позиціонування території: фінансовий, безпеково-стабілізаційний, людського капіталу та інституційно-комунікаційний. Показано, що впровадження банківських продуктів у маркетингову пропозицію громади прямо впливає на ціну грошей для місцевого бізнесу. Наукова новизна полягає у зміщенні фокусу від класичних іміджевих практик до трактування територіального маркетингу як механізму управління ризиком для інвестора і банку; практична цінність — у розробленні прикладного алгоритму формування «пакета території» та переліку ключових показників ефективності. Зроблено висновок, що перехід банків від ролі пасивного кредитора до партнера-співінвестора й співдизайнера локальних проєктів, узгоджений з регуляторним впровадженням ESG-підходів, формує основу довгострокової економічної самодостатності громад і прискорює інтеграцію агросектору у повоєнну модель зростання.

ОСОБЛИВОСТІ ОПОДАТКУВАННЯ В УМОВАХ ВОЄННОГО СТАНУ В УКРАЇНІ: ВИКЛИКИ, ТРАНСФОРМАЦІЇ ТА ПЕРСПЕКТИВИ

Катерина Карачарова — 2025-11-27

Сучасна економічна система України стикається з безпрецедентними викликами через повномасштабну агресію, що вимагає гнучкої адаптації фіскальної політики для забезпечення фінансової стійкості та функціонування економіки. Це зумовило глибокі трансформації у податковому регулюванні. Мета дослідження: Комплексний аналіз функціонування податкової системи України в умовах воєнного стану, оцінка ефективності запроваджених змін та обґрунтування напрямів її подальшої трансформації для забезпечення економічної стійкості та фінансової незалежності держави. Методологія: Застосовано системний підхід до фіскальної політики. Використано методи історичного та логічного аналізу для структурування етапів податкових змін (пом'якшення тиску, відновлення контролю, системна політика воєнного часу). За допомогою порівняльного аналізу та синтезу оцінено ефективність фіскальних стимулів, зокрема режиму 2% єдиного податку та пільг для ІТ-сектору ("Дія-Сіті"). Методи статистичного аналізу (на основі даних Мінфіну та ДПС) дозволили оцінити динаміку надходжень і фінансову стійкість бюджету. Формально-юридичний метод використано для аналізу особливостей оподаткування на прифронтових і тимчасово окупованих територіях. Результати: Встановлено, що фіскальна політика воєнного часу еволюціонувала від екстреного пом'якшення до більш структурованої та прогнозованої системи. Ключові інструменти трансформації включали: запровадження та подальше скасування режиму 2% єдиного податку, підвищення військового збору (до 5% у 2024 р.), диференціацію корпоративного податку (до 50% для банків) та посилення цифровізації адміністрування (електронний кабінет, щомісячна звітність ПДФО/ЄСВ). Доведено, що, попри скорочення надходжень на першому етапі, вжиті заходи та поступове відновлення контролю забезпечили стабілізацію фіскальних показників у 2023–2024 роках, що підтверджується зростанням надходжень до загального фонду держбюджету, демонструючи високу адаптивність системи та бізнесу. Оригінальність/Цінність: Запропоновано комплексний підхід до оцінки ефективності фіскальної політики в умовах тривалої військової загрози, який поєднує фіскальну потребу (мобілізація ресурсів) та стимулюючу функцію (підтримка бізнесу). Сформульовано пропозиції щодо подальшої оптимізації адміністрування, зокрема, в частині фіскальної децентралізації (перерозподіл ПДФО військовослужбовців) та інвестиційно-відновлювальної функції податків (пільги для релокації, «зелені» стимули). Результати є цінною інформаційною базою для органів державної влади при коригуванні податкових механізмів та розробці стратегії повоєнної економічної відбудови України.

ВПЛИВ ФІНТЕХ – ІННОВАЦІЙ НА ТРАНСФОРМАЦІЮ СУЧАСНИХ ПЛАТІЖНИХ СИСТЕМ

Володимир Коваленко — 2025-11-27

Метою статті є комплексне дослідження впливу фінансових технологій (FinTech) на трансформаційні процеси у сучасних платіжних системах, виявлення основних тенденцій їх розвитку в умовах цифровізації світової економіки, а також оцінка ризиків і викликів, що супроводжують інтеграцію інноваційних технологій у фінансову інфраструктуру. Досягнення поставленої мети передбачає аналіз ключових напрямів FinTech-інновацій, зокрема впровадження блокчейн-технологій, штучного інтелекту, хмарних обчислень та аналітики великих даних, з урахуванням їхнього впливу на ефективність, безпеку та доступність платіжних сервісів. У статті досліджено вплив фінансових технологій (FinTech) на трансформацію сучасних платіжних систем у контексті глобальної цифровізації фінансової сфери. Розкрито основні технологічні чинники розвитку фінтех-індустрії, зокрема роль Інтернету, мобільної телефонії, хмарних обчислень, штучного інтелекту, машинного навчання та аналітики великих даних (Big Data) у підвищенні ефективності фінансових операцій. Проаналізовано основні напрями FinTech-інновацій, серед яких цифрові платіжні сервіси, блокчейн-технології, системи електронних гаманців, криптовалютні платформи та рішення у сфері робоінвестування. Визначено, що FinTech є ключовим драйвером модернізації платіжної інфраструктури, сприяє зниженню транзакційних витрат, підвищенню безпеки та прозорості розрахунків, а також розширенню доступу до фінансових послуг для широких верств населення. Разом з тим виявлено, що активна цифровізація супроводжується низкою ризиків — зростанням кіберзагроз, регуляторною невизначеністю та технологічною залежністю від глобальних платформ. Зроблено висновок про необхідність формування збалансованої політики розвитку FinTech, яка забезпечуватиме поєднання інноваційності, надійності та фінансової безпеки платіжних систем. Результати дослідження можуть бути використані у процесі розроблення державних стратегій цифрової трансформації фінансового сектору, а також при створенні національних стандартів регулювання діяльності фінтех-компаній.

МЕТОДИЧНІ ЗАСАДИ ОБЛІКОВОЇ ПОЛІТИКИ ЩОДО ВИПЛАТ ПРАЦІВНИКАМ ЗА ВИМОГАМИ НП(С)БО 26 ТА МСБО (IAS) 19

Марина Кругла — 2025-11-27

Дослідження зосереджене на особливостях облікової політики щодо виплат працівникам в Україні. Актуальність проблематики зумовлена соціальною значимістю питання, постійною мінливістю нормативного регулювання та необхідністю гармонізації національних підходів з міжнародними стандартами. Це підтверджується численними змінами до трудового законодавства під час воєнного стану та планованим приведенням НП(С)БО 26 у відповідність до МСБО (IAS) 19. Метою статті є систематизація методичних положень облікової політики щодо виплат працівникам, що дозволить забезпечити достовірність витрат, мінімізувати податкові ризики та усунути прогалини, які виникають через недостатню деталізацію методики пов’язаних питань в стандартах обліку. Методологія дослідження базується на порівняльному аналізі ключових аспектів МСБО (IAS) 19 та НП(С)БО 26, що виявив значні відмінності, зокрема, у підходах до оцінки довгострокових зобов’язань. В роботі використовувались методи узагальнення наукових праць вітчизняних вчених щодо розробки внутрішніх розпорядчих документів та інтеграційного аналізу для визначення ролі облікової політики як інструменту поєднання вимог трудового, податкового законодавства та стандартів обліку. Для розробки пропозицій, які закріплені в наказі про облікову політику застосований системний підхід. Результати підтверджують, що облікова політика є визначальною для узгодженості облікового процесу з чинним законодавством. Удосконалення повинно зосередитися на тих аспектах, де НП(С)БО 26 недостатньо деталізований. Це стосується класифікації виплат, методики розрахунку забезпечень, моделей обліку довгострокових виплат. В роботі проаналізовано зміни щодо обліку поточних виплат та програм з визначеним внеском, розширення переліку негрошових виплат. Визначено необхідність закріплення в політиці таких елементів, як форми первинних документів для неврегульованих виплат, кореспонденція рахунків та чіткі вимоги до розкриття інформації у Примітках до фінансової звітності. Оригінальність та цінність дослідження полягають у наданні комплексного переліку елементів для формування внутрішнього регламенту обліку виплат, який враховує вимоги законодавства і практики та дозволить підприємствам забезпечити достовірність обліку і гарантує достовірність інформації, яка розкривається у фінансовій звітності.

АДАПТАЦІЯ ЄВРОПЕЙСЬКОЇ МОДЕЛІ ФІНАНСУВАННЯ КІБЕРБЕЗПЕКИ В УКРАЇНІ

Олена Новицька — 2025-11-27

Стаття присвячена аналізу та вдосконаленню механізмів адаптації європейської моделі фінансування кібербезпеки в Україні як інструменту прискорення економічної конвергенції з Європейським Союзом. Показано, що повномасштабна війна радикально підвищила значення кіберстійкості як складової національної та економічної безпеки. Установлено, що зростання частоти та складності кібератак вимагає не лише технологічних, а насамперед фінансово-економічних рішень. Визначено ключові ринкові провали – недостатнє інвестування, асиметрію інформації та «виключення воєнного ризику» – які обмежують здатність ринку забезпечувати оптимальний рівень кіберзахисту. Обґрунтовано, що ефективна протидія цим провалам можлива лише через поєднання регуляторних стандартів ЄС (Директива NIS2) та цільових фінансових стимулів. Запропоновано модель адаптації європейських практик кіберфінансування із фокусом на створенні Національного кібер-фінансового фонду (НКФФ) як державного перестраховика катастрофічних ризиків і запровадженні системи фіскальних пільг для інвестицій у NIS2-комплаєнс. Доведено, що формування змішаних механізмів фінансування (державно-приватних і донорських) забезпечить сталість інвестицій у кібербезпеку та створить позитивний сигнал для міжнародних інвесторів. У роботі використано методи якісного аналізу політики, порівняльного моделювання та структурно-функціонального синтезу. Результати дослідження підтверджують, що адаптація фінансових інструментів ЄС у сфері кібербезпеки сприяє підвищенню інвестиційної привабливості України, розвитку цифрової економіки та інтеграції у європейські ланцюги доданої вартості.

ХАРАКТЕРИСТИКА ТА КРИТЕРІЇ ВИБОРУ ПРОГРАМНИХ ІНСТРУМЕНТІВ «ТАЙМ-МЕНЕДЖМЕНТУ» НА ПІДПРИЄМСТВАХ

Соломія Огінок-Копильчак — 2025-11-27

У статті досліджено сучасні підходи та цифрові інструменти для організації та управління робочим часом на підприємствах. Розглянуто теоретичні аспекти тайм‑менеджменту, зокрема роль пріоритизації та хронометражу як методів виявлення витрат часу і підвищення ефективності праці. Проаналізовано категорії програмних рішень, що використовуються для підтримки корпоративного тайм‑менеджменту: таск‑менеджери та платформи для управління проєктами (Jira, Trello, Todolist, Asana, MS Planner), інструменти тайм‑трекінгу й моніторингу продуктивності (Toggl Track, Clockify, Worksection, Hubstaff, TimeCamp), а також календарі й планувальники ресурсів (Google Calendar, Outlook, Resource Guru, ERP). Окремо висвітлено інструменти автоматизації та інтеграції бізнес‑процесів (Zapier, Microsoft Power Automate) і їхній вплив на скорочення рутинних операцій, підвищення точності виконання завдань та звільнення ресурсів для творчої й стратегічної діяльності. У роботі запропоновано критерії вибору програмних інструментів, систематизовані за функціональними (відповідність бізнес‑процесам, можливості планування та аналітики, робота з залежностями задач), нефункціональними (безпека, надійність, масштабованість, інтеграція, простота впровадження) та організаційними (локалізація, підтримка користувачів, можливість кастомізації, вартість та супутні послуги). Наведено практичні рекомендації щодо підбору набору рішень залежно від масштабу підприємства: для малих команд – легкі у використанні інструменти (Trello + Google Calendar); для середнього бізнесу – поєднання систем управління розробкою, тайм‑трекінгу та автоматизації (Jira + Clockify + Power Automate); для великих організацій – інтегровані корпоративні рішення з приватним хмарним зберіганням, ERP‑інтеграцією та індивідуальними панелями аналітики. Показано, що ефективне впровадження цифрових інструментів тайм‑менеджменту вимагає не лише технічної інтеграції, але й змін управлінської парадигми: адаптації бізнес‑процесів, перегляду ролей і відповідальностей, навчання персоналу та налаштування алгоритмів взаємодії між людьми й системами. Узагальнено, що правильно підібраний набір програмних рішень і зважена стратегія їхнього впровадження дозволяють підвищити прозорість завдань, оптимізувати розподіл навантаження, скоротити час на рутинні операції та поліпшити загальну продуктивність підприємства.

ЕКОНОМІКО-СТАТИСТИЧНИЙ АНАЛІЗ РОЗВИТКУ ВИНОРОБНОЇ ГАЛУЗІ УКРАЇНИ

Богдан Пацай — 2025-11-27

Дослідження присвячено економіко-статистичній оцінці чинників, що визначають дохід від реалізації виноробної продукції в Україні, та виявлення міжрегіональних особливостей діяльності підприємств. У статті кількісно обґрунтовано закономірності розвитку галузі, визначення впливу виробничих, економічних і фізико-хімічних показників на фінансові результати та формування рекомендацій для регіональної політики підтримки виноробства. Емпіричну базу сформовано на основі відкритих даних про 38 підприємств семи областей України. Використано поєднання регресійного, структурного та дисперсійного аналізу. Лінійну модель побудовано методом найменших квадратів (OLS) із перевіркою мультиколінеарності (VIF), нормальності залишків (Шапіро-Уїлк) та автокореляції (Дарбін-Уотсон). Структурний аналіз дозволив оцінити регіональні пропорції та середні значення показників, а дисперсійний (ANOVA) – визначити статистично значущі відмінності між регіонами й сортами винограду. Новизна полягає у застосуванні комплексного статистичного підходу – поєднання регресійного, структурного та дисперсійного аналізів для кількісної оцінки ефективності виноробної галузі. Практична цінність результатів полягає у можливості використання запропонованих моделей для прогнозування доходів, оптимізації ресурсів і формування регіональних стратегій розвитку українського виноробства.

ПРОГРАМНІ РІШЕННЯ ЩОДО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ КОНФІДЕНЦІЙНОСТІ В ЕЛЕКТРОННИХ КОМУНІКАЦІЯХ

Людмила Петренко — 2025-11-27

У статті досліджується проблема захисту інформації в контексті швидкого розвитку електронних комунікацій і зростаючих вимог до їх безпеки. Зазначено, що інтенсивне впровадження сучасних технологій в інформаційно-комунікаційні системи призводить до збільшення обсягів інформаційного обміну, що активізує потребу у високоефективних методах захисту. Стрімкий розвиток електронних комунікацій призводить до вирішення питань, пов’язаних з дотриманням конфіденційності даних. До ризиків конфіденційності та перехоплення даних найбільш часто відносять проблеми відсутності або слабкого наскрізного шифрування даних. Поєднуючи сучасні методи шифрування, технології регулярних оновлень, двофакторну аутентифікацію, є можливість підвищення рівня захисту та забезпечення конфіденційності цифрових комунікацій. Користуючись обміном голосовими повідомленнями в месенджерах порушується проблема забезпечення безпеки, що потребує застосування надійних методів і алгоритмів для захисту інформації під час передачі голосових і текстових повідомлень. Застосування технологій, зокрема криптографічних генераторів псевдовипадкових чисел, шифрування AES та бази даних Firebase, забезпечує ефективний підхід до створення надійного та непередбачуваного шифрування персональних даних. В роботі наведено порівняльну характеристику та оцінювання сучасних месенджерів з точки зору їх безпеки. Запропоновано застосування шифрування AES, яке забезпечує надійний захист даних і гарантує конфіденційність голосових повідомлень під час їх передавання. Висока надійність та ефективність шифрування AES надає можливість широкого застосування в захисті й забезпеченні конфіденційності даних, зокрема голосових повідомлень, що має особливе значення в сучасному цифровому середовищі.

ІНФОРМАЦІЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ АНАЛІЗУ ВИТРАТ: СУТНІСТЬ ТА СТРУКТУРА

Віталій Случак — 2025-11-27

Сучасні умови господарювання, що характеризуються високою невизначеністю, нестабільністю економічного середовища та наслідками воєнних дій, зумовлюють підвищення ролі економічного аналізу у забезпеченні сталого розвитку підприємств. Особливої актуальності набуває аналіз витрат як інструмент оцінювання ефективності використання ресурсів, контролю фінансових результатів і пошуку внутрішніх резервів. Ключовим чинником результативності такого аналізу є належне інформаційне забезпечення, яке виступає фундаментом системи управління витратами та визначає якість прийняття управлінських рішень. Необхідність використання великих обсягів різнорідної інформації, її своєчасної обробки й аналітичної інтерпретації обумовлює потребу у вдосконаленні теоретико-методичних засад формування інформаційного забезпечення аналізу витрат. Мета дослідження передбачає узагальнення наукових підходів до сутності інформаційного забезпечення та обґрунтування власного визначення поняття «інформаційне забезпечення аналізу витрат» із розкриттям його структури та концептуальної моделі. Методологічною основою дослідження є системний підхід, який розглядає інформаційне забезпечення як інтегровану систему, що поєднує інформаційні ресурси, процеси, методи, інфраструктуру, технології обробки даних, канали комунікації, персонал і засоби захисту. Застосовано логіко-аналітичні методи для узагальнення наукових позицій і структурно-логічний метод для виокремлення елементів і взаємозв’язків системи інформаційного забезпечення аналізу витрат. Результатом дослідження є узагальнення підходів різних авторів до визначення сутності інформаційного забезпечення, та пропозиція власного визначення стосовно поняття інформаційного забезпечення аналізу витрат, розробка структурної моделі, що охоплює інформаційний блок, ресурси, процеси, інфраструктуру, нормативно-методичне забезпечення, персонал, комунікаційні канали, технології обробки, засоби захисту та інформаційні продукти. Така система забезпечує формування достовірної, повної, релевантної інформації для аналітичної оцінки витрат і прийняття обґрунтованих управлінських рішень. Оригінальність дослідження полягає у розкритті інформаційного забезпечення аналізу витрат як цілісної інтегрованої системи, орієнтованої на потреби сучасного управління. Отримані результати мають практичну цінність, оскільки створюють теоретичне підґрунтя для розробки прикладних моделей інформаційної підтримки аналізу витрат, автоматизації аналітичних процесів та удосконалення інформаційної політики підприємств у контексті цифрової трансформації економіки.

КРИТИЧНИЙ РЕАЛІЗМ ЯК МЕТОДОЛОГІЧНА ОСНОВА УПРАВЛІННЯ ФІНАНСОВОЮ БЕЗПЕКОЮ ДЕРЖАВИ

Сергій Шелудько — 2025-11-27

У статті обґрунтовано значення критичного реалізму як всеосяжної методологічної основи управління фінансовою безпекою держави. Метою дослідження є доведення того, що фінансова сфера як складне соціально-економічне утворення не може бути ефективно проаналізована чи врегульована лише в межах позитивістських або інтерпретативних парадигм. Упровадження критично-реалістичного підходу у сферу фінансів покликане визначити фінансову стійкість, життєздатність і адаптивну спроможність держави в умовах системної невизначеності та глобальних трансформацій. Методологічну основу дослідження становить застосування парадигми критичного (наукового) реалізму, що інтегрує принципи онтологічної стратифікації, каузального пояснення та ретродукції. У роботі використано порівняльний аналіз наукових парадигм, логічну абстракцію та системне структурування для розроблення багаторівневої системи управління фінансовою безпекою. Результати дослідження засвідчують, що критичний реалізм, визнаючи багатовимірний та емерджентний характер фінансової реальності, забезпечує більш повне пояснення механізмів, які породжують спостережувані фінансові явища. Доведено, що фінансова безпека не зводиться до кількісних показників, а постає як синергетичний результат взаємодії економічних, політичних, соціальних, культурних і моральних вимірів суспільного життя. У цьому контексті управління фінансовою безпекою має виходити за межі емпіричного моніторингу, охоплюючи активацію та регулювання підґрунтових інституційних, поведінкових і аксіологічних механізмів. Розроблена системна модель дає змогу диференціювати загальні та специфічні управлінські функції, формувати допоміжні підсистеми (інформаційну, інституційну, наукову, ресурсну та ризик-менеджменту) й виявляти причинно-наслідкові зворотні зв’язки, що забезпечують адаптивність фінансової політики. Наукова новизна роботи полягає у формулюванні та застосуванні методологічних принципів критичного реалізму до проблематики фінансової безпеки держави вперше в українській профільній літературі. Дослідження збагачує фінансову методологію новою метатеоретичною парадигмою, яка підвищує пояснювальний та прогностичний потенціал державного фінансового управління.