Збірник наукових праць Державного податкового університету

РИЗИКИ В МЕЖАХ Е-АУДИТУ ТА НАПРЯМКИ ЇХ МІНІМІЗАЦІЇ

Костянтин Безверхий — 2025-05-29

Метою статті є визначення ключових ризиків, які можуть проявитися в процесі реалізації електронного аудиту, а також формулювання напрямків дій для мінімізації їх сили або імовірності виникнення. В роботі використовуються загальнонаукові та спеціальні наукові методи дослідження. До загальнонаукових відноситься дедукція, аналіз, класифікація та інші. В якості спеціальних наукових виділено картографування ризиків, бальну оцінку ризиків, рейтингування та інші. Методика дослідження полягає у роботі з джерелами на першому етапі із виділенням ризиків, що характерні для процесу електронного аудиту при його використанні для цілей податкового контролю. В подальшому застосовується класифікація наявних ризиків, виділення окремих найбільш суттєвих та проведення бальної оцінки у розрізі імовірності настання, потенційної сили впливу, вагомості. По завершенню нормування ваги кожного з ризиків здійснюється рейтингування, а для наочного відображення отриманих результатів побудована сигнальна карта ризиків. Як результат, сформульовані висновки щодо пріоритетності наявних ризиків та загроз у процесі впровадження та використання електронного аудиту Державної податкової служби України. У роботі досліджено ризики електронного аудиту та шляхи їх мінімізації в умовах цифровізації контрольних процедур. Систематизовано та класифіковано основні види ризиків за різними ознаками: етапами е-аудиту, джерелом виникнення, типом технічних проблем, взаємодією з податковими органами, характером виявлення порушень, результатами е-аудиту, впливом людського фактору та інформаційною безпекою. Виявлено найсуттєвіші ризики, а саме галюцинації штучного інтелекту, хакерське втручання в систему, недостача спеціалістів у сфері програмування, надмірна залежність від постачальників послуг, використання даних у протиправних цілях та несумісність програмного забезпечення. Здійснено оцінку ідентифікованих ризиків за показниками ймовірності та потенційної сили впливу. Запропоновано комплекс заходів для мінімізації кожного з виявлених ризиків, спрямованих на підвищення ефективності та захищеності систем електронного аудиту. Цінність дослідження проявляється як у практичному, так і теоретичному аспекті. Практичний полягає у тому, що отримані результати дозволяють пріоритезувати роботу з ризиками при впровадженні електронного аудиту, а також при подальшому удосконаленні механізму, для максимізації ефективності процесу та мінімізації ймовірності чи сили прояву деструктивних явищ. Теоретична цінність полягає у подальшому розвитку теорії управління ризиками е-аудиту.

PОЗВИТОК CУЧACНИХ МОДЕЛЕЙ ФІНAНCУВAННЯ В УКPAЇНІ ТA CВІТІ (НA ПPИКЛAДІ BNPL (BUY NOW, PAY LATER): ПPИЧИНИ ПОПУЛЯPНОCТІ, НACЛІДКИ, ПPОБЛЕМИ

Aнтонінa Болдовa — 2025-05-29

Стаття присвячена розгляду сучасних вітчизняних та міжнародних моделей фінансування які набирають вcе більшої популярності серед користувачів. Зокрема велика увага приділена моделі BNPL (абревіатура від англійської «buy now, pay later») яка набирає популярності завдяки своїй гнучкості та спрощеному процесу використання. Метою статті є узагальнення даних щодо pозвитку cучacних моделей фінaнcувaння в Укpaїні тa cвіті на прикладі системи BNPL а також визначити пpичини їх популяpноcті, прогноз можливих нacлідків та виявлення пpоблем. Особливість вказаної моделі яка полягає у тому, що дозволяє споживачам купувати товар або послугу сьогодні, а платити за них в розстрочку, інколи навіть без додаткових відсотків. Це робить її привабливою не лише для молодого покоління а й для сучасного користувача яке прагне мінімізувати фінансові зобов'язання в короткостроковій перспективі. У роботі над матеріалами статті застосованими методами були первинні методи які було використано з метою збору інформації, вивчення джерел, спостереження та опитування. Вторинні методи використовувалися з метою обробки та аналізу отриманих даних – кількісний та якісний аналіз даних, їх систематизація, та аналізу даних. Методологія даної статті полягає в узагальненні теоретичних матеріалів з теми – для окреслення основних підходів та тенденцій розвитку сучасних моделей фінансування та кредитування банками вцілому; порівнянні – для дослідження динаміки показників розвитку сучасних моделей фінансування, зокрема BNPL; систематизації – для систематизації наукових підходів, та пошуку відповідних рекомендацій. У статті відзначено інновaційність даної фінaнcової моделі і популярність поcлуги в Україні де вона швидко нaбиpaє обеpтів cеpед колa cпоживaчів хоча і наголошено на загрозі та ризику у частині нaкопичення боpгів і відcутноcті впливу нa кpедитну іcтоpію. Отже, цінність даної статті полягає у описанні методу фінансування та тенденцій розвитку сучасних моделей фінансування та кредитування банками може бути обєктом подальших наукових досліджень та рохзробок а також у прогнозуванні можливих нacлідків та виявлення пpоблем у інших cучacних моделей фінaнcувaння в Укpaїні тa cвіті. Результат даного дослідження полягає в узагальнених висновках за матеріалами статті які відображають основні позиції та вказують на досягнення поставленої мети.

СТРУКТУРНО-ЕЛЕМЕНТНИЙ СКЛАД СИСТЕМИ ФІНАНСОВОЇ БЕЗПЕКИ БАНКІВСЬКОЇ СИСТЕМИ

Вадим Британ — 2025-05-29

Актуальність дослідження зумовлена стрімкою трансформацією фінансового середовища, що створює нові виклики для забезпечення фінансової безпеки банківської системи та вимагає модернізації існуючих науково-практичних підходів до визначення її структурно-елементного складу. В умовах зростання кількості та складності загроз фінансовій стабільності банківського сектору особливої важливості набуває формування цілісного розуміння всіх складових системи фінансової безпеки та їх взаємозв'язків. Мета дослідження полягає у розвитку теоретико-методологічних засад та розробці практичних рекомендацій щодо вдосконалення підходів до комплексної класифікації структурно-елементного складу системи фінансової безпеки банківського сектору. Методологія дослідження базується на використанні методів формалізації, декомпозиції та логічного аналізу для систематизації структурних елементів системи фінансової безпеки банків. Застосовано системний підхід для визначення взаємозв'язків між окремими компонентами та їх впливу на загальний рівень фінансової безпеки банківської системи. Результати дослідження включають: актуалізацію основних структурних елементів механізму забезпечення фінансової безпеки банків; розширену класифікацію загроз фінансовій безпеці банків за групами; систематизацію та доповнення наукових підходів щодо всіх складових структурно-елементного складу фінансової безпеки банків з виявленням їх переваг та обмежень; розробку напрямів модернізації методичного забезпечення оцінювання структурно-елементного складу системи фінансової безпеки банківської системи. Оригінальність дослідження полягає у формуванні комплексного підходу до визначення та класифікації структурно-елементного складу системи фінансової безпеки банківської системи, що створює теоретичне підґрунтя для розробки дієвої системи моніторингу та підтримки фінансової безпеки банків. Практична цінність роботи визначається можливістю використання запропонованих підходів для адаптації наявного інструментарію забезпечення фінансової безпеки до сучасних викликів банківського середовища.

ФІНАНСОВИЙ ПОТЕНЦІАЛ ІНСТИТУТІВ СПІЛЬНОГО ІНВЕСТУВАННЯ ЯК ІНСТРУМЕНТ ПОДОЛАННЯ БЮДЖЕТНИХ ОБМЕЖЕНЬ В УМОВАХ ВОЄННОГО СТАНУ

Анна Височанська — 2025-05-29

У статті здійснено дослідження фінансового потенціалу інститутів спільного інвестування (ІСІ) як інструменту інноваційного характеру для подолання системних бюджетних обмежень в умовах воєнного стану в Україні. Акцентовано на критичній необхідності трансформації національної інвестиційної моделі, спричиненої дефіцитом бюджетних ресурсів та домінуванням оборонних видатків у структурі державних фінансів. Доведено, що в нових умовах традиційні інструменти бюджетного фінансування втрачають ефективність, а тому потребують доповнення альтернативними механізмами акумулювання капіталу – передусім через інститути спільного інвестування. Проаналізовано сучасний стан розвитку ІСІ в Україні, зокрема динаміку активів у 2021-2024 роках, зміни у структурі портфелів та стратегічну переорієнтацію інвестицій на галузі з високим потенціалом зростання – агропромисловий комплекс, логістику, житлове будівництво та інформаційні технології. Показано здатність ІСІ демонструвати високий рівень адаптивності в умовах криз, забезпечуючи оперативне перерозподілення ресурсів та підтримку фінансової стійкості. Застосовано системний, структурно-функціональний і компаративний підходи до оцінювання ролі ІСІ у формуванні довгострокових інвестиційних ресурсів. Проведено SWOT-аналіз функціонування ІСІ в умовах війни, який дав змогу виявити низку сильних сторін (гнучкість, фахова експертиза, підтримка міжнародних інституцій), слабких місць (низька капіталізація, регуляторна невизначеність, обмежена довіра з боку інвесторів), зовнішніх можливостей (участь у відбудові, вихід на міжнародні інвестиційні платформи) та ризиків (висока волатильність середовища, конкуренція з боку глобальних фондів). Обґрунтовано доцільність створення інвестиційного фонду відновлення зі змішаним капіталом – «Код Розвитку», що передбачає консолідацію ресурсів держави, міжнародних фінансових інституцій і приватного бізнесу на засадах публічно-приватного партнерства, стратегічного планування, прозорості та інклюзивності. Фонд орієнтований на інвестування у критично важливі для повоєнної трансформації галузі – житло, інфраструктуру, переробну промисловість, цифрові технології та «зелену» енергетику. Проаналізовано міжнародні практики співінвестування в умовах криз (Ізраїль, Сінгапур, Південна Корея, США) як релевантний досвід для імплементації в українські реалії. Зроблено висновок, що розвиток ІСІ має стати стратегічним елементом оновленої фінансової архітектури України, здатним зменшити фіскальне навантаження, стимулювати інвестиційну активність та сприяти побудові більш стійкої, мобільної та конкурентоспроможної економіки в післявоєнний період.

ЗАГРОЗИ ФІНАНСОВІЙ БЕЗПЕЦІ ДЕРЖАВИ В УМОВАХ ВОЄННОГО СТАНУ

Надія Давиденко — 2025-05-29

Фінансова безпека є необхідною для стабільного функціонування будь-якої країни, і особливо для України, яка в умовах воєнного стану стикається з численними економічними викликами та загрозами. У контексті глобалізації, трансформаційних процесів та інформаційних технологій, необхідність оцінки та забезпечення фінансової безпеки стає дедалі актуальнішою. Метою даного дослідження є аналіз сучасних проблем фінансової безпеки в Україні, визначення основних загроз та розробка рекомендацій щодо покращення стану фінансової безпеки. Поєднання якісних і кількісних підходів дозволяє отримати більш комплексне розуміння проблеми фінансової безпеки. Результати дослідження показують, що основними загрозами фінансовій безпеці України є корупція, політична нестабільність, зовнішні економічні чинники, а також недосконалість діючих фінансових інститутів. Зроблено висновок про необхідність впровадження нових механізмів моніторингу та контролю фінансових ризиків. У статті використовувався системний підхід до вивчення проблем фінансової безпеки України та розробці конкретних рекомендацій, які можуть бути використані державними органами і фінансовими установами для оптимізації їх діяльності.

ЦИФРОВІЗАЦІЯ ДЕРЖАВНОГО ФІНАНСОВОГО КОНТРОЛЮ СФЕРИ ПУБЛІЧНИХ ЗАКУПІВЕЛЬ В УКРАЇНІ

Ольга Іванова — 2025-05-29

У статті обґрунтовано теоретико-методичні засади та практичні підходи до цифровізації державного фінансового контролю у сфері публічних закупівель в Україні. Цифрова трансформація публічного управління в умовах повоєнного відновлення країни висуває нові вимоги до прозорості, ефективності та підзвітності у використанні бюджетних коштів. Авторами зроблено акцент на перевагах використання цифрових засобів при здійсненні державного фінансового контролю та у процесі забезпечення реалізації його результатів, як в цілому так і у сфері публічних закупівель, зокрема. У роботі проаналізовано сучасний стан інформаційного механізму державного управління, висвітлено основні цифрові платформи (Є-data, BI Prozorro), їхню функціональність та потенціал щодо автоматизованого моніторингу й виявлення ризикових операцій. Визначено ключові проблеми цифровізації, зокрема недосконалість ІТ-інфраструктури, кадровий дефіцит, фрагментарність законодавства та недостатній рівень інтероперабельності між системами. Крім того встановлено та детально описано зв’язок між рівнем ефективності використання цифрових технологій при здійсненні державного фінансового контролю та реалізації його результатів і рівнем ефективності роботи інформаційного механізму державного управління. В цьому контексті показано всі казуальні зв’язки та подано теоретико-утилітарні рекомендації з удосконалення останнього. Відповідно авторами обґрунтовано напрями вдосконалення як інформаційного механізму державного управління так і інших процесів пов’язаних із забезпеченням розвитку цифровізації державного фінансового контролю, в тому числі у сфері публічних закупівель. До їх числа, серед інших, авторами рекомендовано віднести: створення єдиного цифрового середовища, впровадження інтелектуальних аналітичних систем на основі ризик-орієнтованого підходу, підвищення цифрової грамотності службовців. Запропоновано модель інформаційно-цифрового механізму фінансового контролю та визначено стратегічні завдання його розвитку. Результати дослідження спрямовані на підвищення прозорості, зниження корупційних ризиків та забезпечення раціонального використання публічних фінансів.

РОЛЬ ДІДЖИТАЛІЗАЦІЇ В УДОСКОНАЛЕННІ МЕХАНІЗМІВ ПІДТРИМКИ ПІДПРИЄМНИЦТВА В СИСТЕМІ ПУБЛІЧНОГО УПРАВЛІННЯ

Богдан Кисіль — 2025-05-29

В ході дослідження визначено, що необхідною умовою для розвитку електронної комунікації бізнесу і органів публічного управління є підвищення рівня цифрової грамотності та підвищення кваліфікації персоналу державних установ. Розвиток системи електронного урядування є одним із тих напрямків, який впроваджується урядом для спрощення процесів надання адміністративних послуг, сприяння ведення бізнесу шляхом оптимізації та полегшення процесів подання звітності, одержання довідок, підвищення прозорості процедур участі у тендерних закупівлях, а також є одним із шляхів зниження рівня корупційних та бюрократичних проявів. Процеси електронного обслуговування та супроводу підприємницької діяльності у певній мірі потребують удосконалення в частині підвищення рівня їх автоматизації та зниження рівня можливості зовнішнього втручання і навіть опосередкованого залучення працівників органів влади. Діджитал технології у сфері публічного управління є позитивним фактором не лише із погляду оптимізації бізнес процесів, а й із погляду держави, як механізму протидії відмиванню коштів, одержаних злочинним шляхом. Метою дослідження є аналіз ефективності впровадження, розвитку та ролі цифрових адміністративних послуг у сфері державного управління та їх вплив на удосконалення взаємодії суб’єктів підприємництва із органами публічного управління. Методи дослідження. Вирішення поставленої мети та завдань досягнуто із використанням загальнонаукових, статистичних та порівняльних методів, які використано при аналізі стану розвитку діджитал технологій в органах публічного управління та перспективи їх подальшого удосконалення та розвитку. Результати дослідження. Проведеним аналізом визначено основні переваги та недоліки у розвитку діджитал механізмів комунікації органів влади та бізнесу, а також шляхи підтримки підприємництва в системі публічного управління. Оригінальність дослідження. В ході проведення дослідження запропоновано впровадити на законодавчому рівні обов’язкове створення бізнес-суб’єктом електронної скриньки із внесенням відповідної інформації у реєстраційні дані, яка у подальшому буде визнаватись офіційною електронною адресою.

ФІНАНСОВИЙ МОНІТОРИНГ В УКРАЇНІ

Наталія Москаленко — 2025-05-29

Наукове дослідження присвячене аналізу ролі Національного банку України у забезпеченні ефективності фінансового моніторингу як ключового елемента гарантування фінансової безпеки держави. У роботі висвітлено особливості функціонування фінансового моніторингу в Україні, визначено основні завдання та механізми його реалізації в умовах сучасних економічних викликів. Розглянуто нормативно-правову базу, що регулює фінансовий контроль у країні, включаючи законодавчі ініціативи та міжнародні зобов’язання України у сфері протидії відмиванню коштів і фінансуванню тероризму (ПВК/ФТ). Досліджено роль державних регуляторів, зокрема Національного банку України, у створенні ефективної системи нагляду за фінансовими операціями та забезпеченні належного рівня координації між банківськими та небанківськими установами. Особливу увагу приділено адаптації вітчизняної системи фінансового моніторингу до міжнародних стандартів та рекомендацій таких організацій, як Група з розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей (FATF), Організація економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) та Базельський комітет з банківського нагляду. Проаналізовано реальні приклади порушень у сфері фінансового моніторингу, що демонструють існуючі прогалини в регулюванні та вказують на необхідність удосконалення регуляторної політики. Визначено потенційні напрями вдосконалення системи фінансового контролю, включаючи підвищення прозорості фінансових операцій, запровадження новітніх технологій аналізу даних, розширення можливостей співпраці між державними органами та фінансовими установами, а також посилення відповідальності за порушення у цій сфері. У роботі сформовані практичні рекомендації щодо подальшого розвитку системи фінансового моніторингу в Україні, спрямовані на підвищення її ефективності в умовах зростаючих фінансових загроз та економічної нестабільності. Зроблено акцент на необхідності комплексного підходу до фінансового нагляду, що враховує як національні особливості, так і міжнародний досвід у боротьбі з фінансовими махінаціями та відмиванням коштів.

РОЛЬ БАНКІВСЬКОГО СЕКТОРА У ЗАБЕЗПЕЧЕННІ МАКРОФІНАНСОВОЇ СТАБІЛЬНОСТІ В УКРАЇНІ В УМОВАХ ОБМЕЖЕНОСТІ ЗОВНІШНЬОГО КАПІТАЛУ

Світлана Онишко — 2025-05-29

У статті наголошено на важливості формування міцного фінансового базису для забезпечення безпекових оборонних і соціальних потреб в Україні та виходу на траєкторію пост-воєнного відновлення. Зазначено, що це вимагає стратегічної переорієнтації фінансової політики на мобілізацію внутрішніх ресурсів із врахуванням умов сучасної реальності. Складність такого завдання зумовлена накопиченням системних проблем, пов’язаних із втратою стабільності національної економіки та суттєвими обмеженнями зовнішніх джерел фінансування через військові дії та геополітичну нестабільність. Обґрунтовано особливе місце у забезпеченні макрофінансової стабільності фінансового ринку, зокрема його банківського сегменту, зважаючи на лідерство банків в активах ключових фінансових інституцій. Наголошено на нагальність оцінки здійснених реформ, з’ясування причинно-наслідкових зв’язків, що обумовлюють стан і подальший розвиток банківського сектора в частині використання відповідних фінансових інструментів та прийняття відповідних управлінських рішень. Визначені ключові чинники, що сприяли стійкості банківського сектору в умовах пандемії COVID-19 і повномасштабного військового вторгнення у 2022 році. Одночасно окреслена потреба зміцнення внутрішньої стійкості банківської системи внаслідок отриманих викликів, зважаючи на їх значення в забезпеченні макрофінансової стабільності держави. Зазначаючи роль внутрішнього боргового ринку для акумулювання фінансових ресурсів всередині країни, наголошено, що нарощування банками боргових цінних паперів відбувається шляхом переважання фінансових інструментів, емітованих державою, що дозволяє уряду зберігати макрофінансову стійкість без критичної залежності від зовнішніх кредиторів. Результативність таких підходів лежить в площині перетворення банків не просто на фінансових посередників, а й на важливий інструмент бюджетної підтримки, що не означає однозначності для позитивної оцінки таких властивостей для забезпечення стратегічної переорієнтації фінансової політики на мобілізацію внутрішніх ресурсів. Виявлено процес витіснення боргових цінних паперів корпоративного сектору з вітчизняного фінансового ринку, що пов’язане з дефіцитом ресурсів у вітчизняному бізнесі та мінімізує його внесок у формування фінансового базису держави. Наголошено, що в основі зміцнення власних фінансових можливостей розвитку повинні бути принципи збалансованості та адаптивності до внутрішніх економічних реалій та динаміки світового фінансового середовища. Проблема ефективного використання окремих фінансових інструментів для виконання стратегічного завдання переорієнтації фінансової політики на мобілізацію внутрішніх ресурсів в умовах сучасної реальності включає як його невід’ємну частину з’ясування взаємозв’язків, виявлення протиріч та пошук на цій основі відповідних компромісів для збалансування інтересів окремих суб’єктів економіки, що дозволить повноцінно реалізувати роль окремих фінансових інституцій, зокрема банків.

ВПЛИВ ВІЙНИ НА БЮДЖЕТНУ ПРОЗОРІСТЬ В УКРАЇНІ

Дмитро Сидоренко — 2025-05-29

Мета дослідження полягає у висвітленні актуальних проблем бюджетної прозорості як ключового інструмента сучасного управління державними фінансами, що забезпечує ефективність, підзвітність та участь громадськості у бюджетному процесі. Наголошується на важливості прозорості для зменшення рівня корупції, підвищення довіри населення до влади та зміцнення соціальної стабільності, а також необхідності оцінювання ефективності використання бюджетних коштів. Проаналізовано основні виклики щодо бюджетної прозорості в Україні, які значно посилились через повномасштабне російське вторгнення. Зазначено погіршення позицій України в міжнародних рейтингах, таких як Open Budget Index і SIGMA, через обмежений доступ до бюджетних даних і тимчасове зупинення звичайних бюджетних процедур в умовах воєнного стану. Проведений аналіз впливу російського вторгнення на стан бюджетної прозорості в Україні як важливого елемента сучасного управління публічними фінансами, що забезпечує ефективність, підзвітність і залучення громадськості, дозволив сформулювати рекомендації щодо покращення прозорості бюджету з використанням міжнародних стандартів і передового досвіду. Під час виконання дослідження використано наступні наукові методи: системний підхід, методи фактологічного, ситуаційного аналізу та синтезу для оцінки бюджетної прозорості на основі міжнародних індексів та рейтингів. Результати дослідження демонструють позитивні досягнення у сфері бюджетної прозорості, що залишилися актуальними навіть в умовах війни. Серед них – продовження функціонування електронної системи державних закупівель, систематичне оприлюднення інформації Державною казначейською службою України, а також успішний запуск платформи DREAM, яка в режимі реального часу збирає, структурує та публікує відкриті дані про всі етапи реалізації проєктів з відновлення, забезпечуючи високі стандарти прозорості та підзвітності. Разом із тим, визначено низку наявних проблем, зокрема обмежений доступ до бюджетних даних, недостатню активність громадськості у бюджетному процесі та низький рівень прозорості місцевих бюджетів. Україна зробила суттєвий поступ у напрямі бюджетної прозорості, проте, враховуючи поточні виклики та наслідки війни, подальші заходи мають бути спрямовані на вдосконалення законодавчої бази, активізацію громадського контролю та залучення громадян. Особливий акцент необхідно зробити на повному відновленні публічності бюджетної інформації, а також на ширшому застосуванні інноваційних цифрових інструментів. Цінність дослідження полягає у запропонованих рекомендаціях щодо покращення бюджетної прозорості під час воєнного стану та післявоєнного відновлення шляхом удосконалення нормативно-правової бази, активізацію залучення громадськості, посилення контролю та використання сучасних цифрових рішень.

ОЦІНЮВАННЯ МОДЕЛЕЙ МОТИВАЦІЇ ПЕРСОНАЛУ ТА ЇХНІЙ ВПЛИВ НА ПРОДУКТИВНІСТЬ КОМАНДНОЇ ВЗАЄМОДІЇ

Василина Тимошенко — 2025-05-29

В умовах трансформації економічного середовища, нестабільності ринку праці та зростання значущості впливу мотиваційних чинників на продуктивність праці, проблема ефективної мотивації персоналу набула особливої актуальності. Зросла потреба в адаптації існуючих моделей мотивації до нових викликів: цифровізації, гнучких форматів праці, емоційного інтелекту та залучення працівника в процеси управління. Актуальність дослідження теми мотивації зумовлена постійними змінами на ринку праці, зростанням конкуренції за таланти, розвитком нових форм праці та зміною очікувань працівників. Мета дослідження – прослідкувати еволюцію теоретичних і практичних моделей мотивації персоналу та систематизувати різні підходи і моделі мотивації. На прикладі групи виробничих підприємств проаналізувати як взаємозв’язок класичних та сучасних підходів може допомогти вдосконалити існуючі та створити інтегративні гнучкі моделі мотивації, з перспективою розвитку в умовах трансформацій. В статті обгрунтовано необхідність комплексного підходу до побудови мотиваційної політики, яка враховує потреби працівників, корпоративну культуру та стратегічні цілі організації. При написанні статті використовувались такі методи дослідження як збір емпіричних даних, методи логічного і порівняльного аналізу, кореляційний аналіз та інші. В результаті дослідження структуровано класичні теорії мотивації (ієрархія потреб Маслоу, теорія двох факторів Герцберга, теорія очікувань Врума) та новітні підходи, що базуються на концепціях гнучкого управління, психологічного фактору та нематеріальної мотивації. Визначено фактори, які найбільше впливають на мотивацію персоналу в умовах змін та трансформацій. Особливу увагу приділено застосуванню комбінованих моделей, що дозволяють адаптувати мотиваційні стратегії до індивідуальних і групових потреб працівників. Наголошено, що найбільш ефективними є змішані моделі мотивації, які поєднують матеріальні стимули з нематеріальними, особистісно орієнтованими підходами. Оригінальність дослідження полягає в поєднанні теоретичного аналізу моделей мотивації з емпіричним вивченням їх впливу на командну взаємодію, що дозволило виявити нові способи підвищення ефективності управління персоналом, які полягають в комплексному підході до використання та оцінювання мотиваційних моделей із позицій сучасних управлінських реалій. Практична цінність полягає в тому, що матеріали статті можуть бути корисними для керівників, HR-фахівців та науковців у сфері управління персоналом.

ЕКСПОРТ УКРАЇНСЬКОГО ЗЕРНА В УМОВАХ ЗБРОЙНОЇ АГРЕСІЇ РФ: ДИНАМІКА, КОНЦЕНТРАЦІЯ, ГЛОБАЛЬНІ ВИКЛИКИ

Галина Филюк — 2025-05-29

Стаття присвячена питанням аналізу динаміки експортного потенціалу українського зерна в умовах збройної агресії рф проти України та факторів впливу. Метою статті є аналіз експорту українських зернових в умовах глобальних викликів, рівня концентрації ринку та розробці пропозицій щодо збереження конкурентних позицій українських експортерів в глобальному середовищі. Методи дослідження. Для цілісного досягнення поставленої мети були використанні такі методи дослідження: аналізу і синтезу, систематизації та узагальнення, порівняльного аналізу, індексний, табличний, графічний, контент-аналізу. Результати дослідження. Доведено, що, незважаючи на ряд викликів глобального характеру, Україна залишається одним із провідних світових експортерів зернових культур, відіграючи ключову роль у забезпеченні глобальної продовольчої безпеки. Виявлені ключові імпортери українських зернових за останні роки та представлений рейтинг країн за показниками імпорту українського зерна. Особливу увагу приділено ідентифікації структури ринку, динаміці концентрації основних зернотрейдерів у період воєнних викликів, надана їх коротка характеристика. Доведено, що український зерновий комплекс інтегрований в глобальні ланцюги постачання. Аргументовано, що ринок експорту українського зерна є низькоконцентрованим. Цінність дослідження. Доведена необхідність контролю рівня концентрації на експортному ринку зернових в контексті поступового нарощування окремих експортерів своїх часток за останні три роки. Здійснений SWOT-аналіз експортерів українського зерна на глобальному ринку в умовах нових викликів. Обґрунтована доцільність реалізації експортерами українського зерна на глобальному ринку стратегії розширення через освоєння нових ринків, у т.ч. за допомогою міжнародної гуманітарної програми «Grain from Ukraine». Зроблено висновок, що для ефективного функціонування українського зернового комплексу в умовах повномасштабної війни та нарощування його експортного потенціалу необхідним є удосконалення бізнес-процесів у ланцюгу «виробництво – перероблення – зберігання – експорт».