ЛЮДСЬКИЙ КАПІТАЛ І ЙОГО ЗНАЧЕННЯ В КОНТЕКСТІ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ БЕЗПЕКИ: РИЗИКИ ІНВЕСТУВАННЯ В УМОВАХ ВОЄННОГО СТАНУ
DOI:
https://doi.org/10.32782/2786-8273/2024-5-3Ключові слова:
інвестиції, людський капітал, розвиток капіталу, державне управління, національна безпека, воєнний станАнотація
Метою дослідження є дослідження особливостей інвестування у розвиток людського капіталу в умовах воєнного стану в контексті забезпечення національної безпеки. Доведено, що саме людський капітал відіграє важливу роль у дипломатії та міжнародних відносинах. Кваліфіковані дипломати та знаючі лідери необхідні для того, щоб орієнтуватися у складних міжнародних умовах та створювати альянси, які підвищують безпеку. Визначено, що навчені фахівці в галузі екстрених служб, охорони здоров'я та реагування на стихійні лиха необхідні для підготовки до криз та реагування на них. Доведено, що людський капітал є стрижнем національної безпеки у багатьох вимірах. Інвестиції в людський капітал через освіту, навчання та охорону здоров'я забезпечують країну інструментами, необхідними для ефективного вирішення як сталих, так і нових проблем з метою забезпечення національної безпеки. Доведено, що розвиток людського капіталу посилює дипломатичний вплив країни, забезпечуючи дипломатів та фахівців з міжнародних відносин необхідними навичками та знаннями. До них належать методи ведення переговорів, розуміння міжнародного права та знання глобальних економічних та політичного середовища. Визначено, що розвиток людського капіталу є стратегічною інвестицією у майбутню безпеку країни. Зосередивши увагу на підвищенні навичок та знань свого населення у різних секторах, країна не тільки зміцнює свої власні механізми безпеки, а й робить внесок у глобальну стабільність. Визначено, що інвестиції в людський капітал – це не довільний вибір, а необхідна стратегія для будь-якої держави, яка прагне забезпечити процвітаюче майбутнє. Вигоди від таких інвестицій проявляються у покращенні економічних показників, скороченні соціальної нерівності та створенні міцної політичної системи. Виокремлено ключові ризики інвестування у розвиток людського капіталу в умовах воєнного стану.
Посилання
Akbar, Salam, M., Arsyad, M., Rahmadanih. (2023). The role of human capital in strengthening horticultural agribusiness institutions: Evidence from structural equation modeling. International Journal of Sustainable Development and Planning, vol. 18, no. 9, pp. 2839–2846.
Khan, E.A., Quaddus, M. (2018). Dimensions of human capital and firm performance: Micro-firm context. IIMB Management Review, 30(3): pp. 229–241.
Cimen, M., Atan, O., Kaya, S., Deniz, S. (2017). Effect of human capital on organizational performance in healthcare organizations. Pressacademia, vol. 4(1): pp. 34–38.
Backman, M. (2014). Human capital in firms and regions: impact on firm productivity. Papers in Regional Science, vol. 93(3), pp. 557–575.
Mayo, A. (2000). The role of employee development in the growth of intellectual capital. Personnel Review, vol. 29(4): pp. 521–533.
Kryshtanovych, M., Filippova, V., Huba, M., Kartashova, O., Molnar, O. (2020). Evaluation of the implementation of the circular economy in EU countries in the context of sustainable development. Business: Theory and Practice, vol. 21(2): pp. 704–712.
Pasban, M., Nojedeh, S.H. (2016). A review of the role of human capital in the organization. Procedia - Social and Behavioral Sciences, 230: pp. 249–253.
Goos, M., Konings, J., & Vandeweyer, M. (2015). Employment growth in Europe: the roles of innovation, local job multipliers and institutions. Local Job Multipliers and Institutions. No. 15–10.
Podra, O., Kurii, L., Alkema, V., Levkiv, H., & Dorosh, O. (2020). Theoretical aspects of human capital formation through human potential migration redistribution and investment process. Business: Theory and Practice, vol. 21(1), pp. 71–82.
Knipprath, H., De Rick, K. (2015). How social and human capital predict participation in lifelong learning: A longitudinal data analysis. Adult Education Quarterly, 65(1): pp. 50–66.
