Український економічний часопис

ФАКТОРИ ТА МЕТОДИ ОЦІНКИ ВАРТОСТІ ЦИФРОВИХ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНИХ АКТИВІВ У ЦИФРОВОМУ УНІВЕРСИТЕТІ

Н.С. Бобро — 2025-09-26

Вступ. Проблема оцінювання цифрових інтелектуальних активів університетів є актуальною у зв’язку з цифровою трансформацією вищої освіти, яка супроводжується появою нових форм нематеріальних ресурсів – платформ, даних, алгоритмів, цифрових аватарів викладачів, освітніх сервісів. Традиційні підходи до оцінювання активів виявляються недостатніми, оскільки не враховують специфічні детермінанти вартості в умовах освітнього середовища. Метою статті є визначення ключових факторів формування вартості цифрових інтелектуальних активів університету та обґрунтування придатності основних підходів і методів їх оцінювання для забезпечення обґрунтованих управлінських та інвестиційних рішень. Методи. У дослідженні застосовано системний і структурно-функціональний підходи, методи аналізу й синтезу, а також порівняльний аналіз міжнародних практик оцінювання нематеріальних активів. Авторська систематизація факторів базується на поділі на зовнішні та внутрішні, традиційні й спеціальні детермінанти, з урахуванням освітньо-наукової специфіки університетського середовища. Результати. Встановлено, що для цифрових інтелектуальних активів визначальними є спеціальні фактори – інтероперабельність, масштабованість, мережеві ефекти, правова чистота даних і прав інтелектуальної власності, доказовий освітній і науковий ефект. Сформовано матрицю можливості застосування доходного, порівняльного і витратного підходів для різних видів активів, яка демонструє домінування доходного підходу. Запропоновано методичний інструментарій: дисконтовані грошові потоки з урахуванням ефектів економії, метод звільнення від роялті, реальні опціони для умов високої невизначеності, сценарний і стохастичний аналіз для оцінювання ризиків. Висновки. Проведене дослідження дозволяє стверджувати, що університети потребують власної методичної системи оцінювання цифрових інтелектуальних активів. Запропонована систематизація факторів і матриця методів можуть слугувати практичним орієнтиром для управлінців у сфері інвестування, обліку, ризик-менеджменту й забезпечення прозорості та відтворюваності оцінювальних процедур. Подальші дослідження мають бути спрямовані на розроблення уніфікованих показників педагогічної та наукової результативності, що транслюються у вартісні метрики.

ІНФОРМАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ В ДОСЛІДЖЕННІ ЕКОЛОГО-ЕКОНОМІЧНОЇ КОНВЕРГЕНЦІЇ

А.В. Верстяк — 2025-09-26

У статті розглядається роль інформаційних технологій як ефективного інструменту для дослідження процесів еколого-економічної конвергенції між Україною та країнами Європейського Союзу. Основна увага приділена аналізу так званої висхідної та низхідної конвергенції, яка відображає взаємозв’язок між динамікою показників сталого розвитку та зменшенням (або зростанням) диспропорцій між країнами. Методологічною основою дослідження є застосування мови програмування R та спеціалізованого пакета convergEU, який дозволяє автоматизовано виявляти типові патерни розвитку на основі статистичних даних. Результати підтверджують доцільність використання цифрових аналітичних інструментів у розробці стратегій сталого розвитку та формуванні доказової політики в контексті євроінтеграційних процесів.

СТРАТЕГІЧНЕ УПРАВЛІННЯ ПОТЕНЦІАЛОМ ПІДПРИЄМСТВ ПІД ВПЛИВОМ ВІЙСЬКОВИХ ДІЙ В УКРАЇНІ

М.В. Вовк — 2025-09-26

У статті досліджено теоретичні підходи до формування та реалізації стратегічного потенціалу вітчизняних підприємств в умовах воєнних дій та повоєнних трансформацій. Проаналізовано вплив війни на економіку України, зокрема на виробничі процеси, логістичні ланцюги та доступ до ресурсів. Розглянуто теоретичні концепції стратегічного потенціалу підприємства та визначено основні чинники, що впливають на його формування в кризових умовах. Запропоновано інтегровану модель оцінки потенціалу підприємства, яка враховує фінансові, людські та матеріально-технічні ресурси з можливістю коригування вагових коефіцієнтів залежно від специфіки галузі. Модель дозволяє кількісно оцінювати ефективність управлінських рішень та інвестицій у період воєнних викликів і післявоєнного відновлення. Практична цінність дослідження полягає у створенні інструментарію для підвищення стійкості та адаптивності підприємств в умовах нестабільного середовища.

ПОРІВНЯЛЬНИЙ АНАЛІЗ КЛАСИЧНИХ КРИТЕРІЇВ ПРИЙНЯТТЯ РІШЕНЬ У НАФТОПЕРЕРОБНОМУ СЕКТОРІ

О.В. Габрилевич — 2025-09-26

Проблематика прийняття управлінських рішень в умовах невизначеності набуває особливої актуальності для капіталомістких галузей, зокрема нафтопереробної промисловості, діяльність якої значною мірою залежить від коливань світових цін на нафту, динаміки попиту на нафтопродукти, регуляторних вимог та геополітичних ризиків. У дослідженні здійснено оцінку застосовності чотирьох класичних критеріїв прийняття рішень в умовах невизначеності (максимінного критерію Вальда, принципу недостатньої підстави Лапласа, песимістично-оптимістичного індексу Гурвіца та мінімаксу жалю Севіджа) до процесу стратегічного інвестування на нафтопереробних підприємствах. Для досягнення поставленої мети було побудовано матрицю рішень, яка охоплює три можливі інвестиційні стратегії: модернізацію обладнання, екологічні інвестиції у чистіші технології та диверсифікацію у напрямі нафтохімічної продукції. Розглянуто три сценарії розвитку зовнішнього середовища: високі ціни на нафту, стабільні ціни та їх зниження внаслідок надлишкової пропозиції або зменшення попиту. Застосування зазначених критеріїв дало змогу виявити відмінності у виборі оптимальної стратегії залежно від підходу до трактування ризику та невизначеності. Результати дослідження показали, що критерії Вальда та Лапласа орієнтують управлінські рішення на екологічні інвестиції як найбільш збалансовану та стійку стратегію, критерій Гурвіца за умов помірного оптимізму віддає перевагу диверсифікації, тоді як критерій Севіджа акцентує на модернізації обладнання як засобів мінімізації можливих втрат від нереалізованих можливостей. Це підтверджує залежність управлінських рішень не лише від зовнішніх умов функціонування підприємств, а й від індивідуальних характеристик та схильності керівників до ризику. Наукова новизна роботи полягає у поєднанні класичних теоретичних моделей прийняття рішень з практичними умовами інвестиційної діяльності нафтопереробних підприємств, що дозволяє сформувати методологічно чіткий інструментарій для оцінки альтернатив у нестабільному середовищі.

ТЕХНОЛОГІЯ EDUCATIONAL DATA MINING ТА ЇЇ ВИКОРИСТАННЯ В ЦИФРОВІЙ ТРАНСФОРМАЦІЇ АКАДЕМІЧНИХ УСТАНОВ

В.М. Гужва — 2025-09-26

У статті розглянуто технологію Educational Data Mining (EDM) як один із ключових інструментів цифрової трансформації академічних установ. Показано, що EDM забезпечує перехід від інтуїтивного прийняття рішень до дато-орієнтованого управління освітою. Розкрито основні методи та алгоритми (класифікація, кластеризація, асоціативні правила, аналіз соціальних мереж, видобування послідовностей), що застосовуються для прогнозування успішності, персоналізації навчальних траєкторій, оптимізації програм та підтримки стратегічного розвитку університетів. Проведено аналіз інструментів EDM – від вбудованих засобів LMS і спеціалізованих академічних систем до BI-платформ і мов програмування. Запропоновано модель багаторівневого застосування EDM: рівень викладача, факультету та університету. Обґрунтовано переваги EDM для підвищення якості освіти, а також окреслено виклики, пов’язані з цифровою зрілістю, стандартизацією та етичними аспектами роботи з освітніми даними.

ШТУЧНИЙ ІНТЕЛЕКТ В УПРАВЛІННІ ПІДПРИЄМСТВОМ: ПЕРЕВАГИ ТА ВИКЛИКИ

О.В. Журавель — 2025-09-26

У статті досліджено використання штучного інтелекту (ШІ) в управлінні підприємством, визначено його ключові переваги та основні виклики. Проаналізовано сучасні наукові публікації щодо інтеграції ШІ у різні бізнес-процеси, включаючи виробництво, маркетинг, логістику, управління персоналом, фінанси, науково-дослідну діяльність, інформаційні технології, обслуговування клієнтів, управління проєктами та загальне управління підприємством. Визначено переваги застосування ШІ та узагальнено ключові виклики, що включають етичні, технічні та організаційні ризики: упередженість алгоритмів, порушення приватності, непрозорість рішень та питання відповідальності. Отримані результати можуть слугувати основою для подальших досліджень безпечного, ефективного та системного впровадження ШІ в управлінську практику.

ІННОВАЦІЙНІ ІНСТРУМЕНТИ ПОКРАЩЕННЯ ФІНАНСОВОГО СТАНУ ПІДПРИЄМСТВА

Б.І. Косович — 2025-09-26

У статті розглянуто питання використання інноваційних інструментів для покращення фінансового стану підприємства. Визначено значення інновацій та розкрито основні інноваційні інструменти, які покращують показники фінансового стану підприємства, зокрема: FinTech; CRM-системи; Big Data аналітика; ERP-системи; аутсорсинг; штучний інтелект (AI) та машинне навчання (ML); бізнес-інтелект (BI); роботизація процесів (RPA). З’ясовано, що впровадження згаданих інноваційних інструментів покращуватиме показники фінансового стану шляхом економії часу на рутинні завдання, збільшить довіру та імідж підприємства з боку зацікавлених сторін, оптимізує витрати, сприятиме зростанню прибутковості, мінімізації ризиків та зміцнить інформаційну безпеку. Встановлено, що застосування інноваційних інструментів забезпечить конкурентоспроможність підприємства на ринку та його здатність швидко реагувати на зміни у зовнішньому середовищі.

ДІДЖИТАЛІЗАЦІЯ ОБЛІКОВО-АНАЛІТИЧНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ УПРАВЛІННЯ БОРГОВИМИ РОЗРАХУНКАМИ У СУБ’ЄКТІВ МАЛОГО ПІДПРИЄМНИЦТВА

В.М. Краєвський — 2025-09-26

У статті досліджено процес діджиталізації обліково-аналітичного забезпечення управління борговими розрахунками у суб’єктів малого підприємництва. Акцентовано на ключових цифрових технологіях, зокрема блокчейні, штучному інтелекті, хмарних сервісах та ERP-системах, які формують нові можливості для ефективного контролю й прогнозування фінансових потоків. Розкрито переваги впровадження цифрових рішень у процеси управління дебіторською заборгованістю: підвищення прозорості, своєчасність розрахунків, зменшення ризику неплатежів і зміцнення фінансової безпеки підприємств. Разом з тим окреслено виклики цифрової трансформації, пов’язані з інтеграцією даних, кібербезпекою та потребою у кваліфікованих кадрах. Визначено, що цифровізація стає стратегічним чинником підвищення конкурентоспроможності малого бізнесу та його здатності до довгострокового розвитку в умовах глобальної економіки.

ESG-ЗВІТНІСТЬ В АГРОСЕКТОРІ УКРАЇНИ: ЕМПІРИЧНИЙ АНАЛІЗ І ШЛЯХИ ІНТЕГРАЦІЇ ДО FSDN

В.М. Метелиця — 2025-09-26

Унаслідок повномасштабного російського вторгнення аграрний сектор України опинився в умовах глибокої системної кризи. Пошкодження виробничої та логістичної інфраструктури, дефіцит трудових ресурсів через міграцію населення, втрата доступу до частини сільськогосподарських угідь, порушення ланцюгів постачання і функціонування експортних каналів створили безпрецедентні виклики для функціонування галузі. У той самий час Україна отримала статус кандидата на вступ до Європейського Союзу і зобов’язалась імплементувати політику Європейського зеленого курсу. Одним з ключових інструментів цієї політики є запровадження обов’язкового нефінансового звітування відповідно до вимог CSRD, таксономії ЄС та стандартів ESRS. Таким чином, українські аграрні підприємства опинилися перед подвійним викликом: забезпечити прозорість і відповідність європейським нормам звітності у складних умовах війни та післявоєнної відбудови. Метою статті є аналіз готовності аграрних підприємств України до впровадження ESG-звітності в контексті післявоєнної відбудови, “зеленої” трансформації та євроінтеграції. Дослідження охоплює два компоненти: емпіричні результати інтерв’ю з керівниками і головними бухгалтерами підприємств щодо практик сталого розвитку та бар’єрів для звітування, а також порівняльний аналіз української статистичної, екологічної та податкової звітності з індикаторами системи FSDN. Методологія дослідження базується на проведенні напівструктурованих інтерв’ю з 30 керівниками та головними бухгалтерами аграрних підприємств з 18 регіонів України. Інтерв’ю проведено впродовж квітня-липня 2024 року. Тематичне групування і кількісний аналіз дозволили виявити основні бар’єри та драйвери впровадження ESG-звітності. Додатково здійснено порівняльний аналіз показників української звітності з відповідними індикаторами FSDN, класифікованими за екологічними, економічними та соціальними вимірами. Результати дослідження засвідчили, що низка аграрних підприємств фактично впроваджують ESG-практики, зокрема у сфері ощадливого обробітку ґрунту, однак не формалізують їх у звітній документації. Основними причинами уникнення нефінансового звітування є відсутність нормативних вимог, низький рівень цифрової інтеграції, нестача фахових знань і недовіра до державних інституцій. Війна, мобілізація та ризики, зокрема, пов’язані з обігом земель, також є стримуючими факторами. Водночас саме економічні стимули, такі як залучення фінансування та вихід на ринки збуту, залишаються ключовими мотиваційними чинниками для звітування. Порівняльний аналіз з FSDN виявив часткову відповідність українських звітних форм (59,5%), з високим рівнем охоплення економічних індикаторів, але низьким рівнем екологічних і соціальних показників. Найбільші прогалини стосуються даних про викиди, біорізноманіття, енергоспоживання, сертифікацію, соціальну інтеграцію та добробут працівників. Подальший розвиток ESG-звітності в агросекторі України має ґрунтуватися на гармонізації з європейською системою FSDN з урахуванням національної специфіки. Необхідно розширити охоплення екологічних і соціальних індикаторів, уніфікувати звітні форми, створити єдиний цифровий контур збору та передачі даних відповідно до принципів FAIR. Ключовими умовами є: розвиток інституційної спроможності, підтримка навчальних програм, впровадження незалежного аудиту, а також прив’язка нефінансової звітності до доступу до фінансування й ринків. Формалізація нефінансової інформації та її відображення в ESG-звітах має стати не стільки вимогою регуляторів, скільки елементом конкурентної бізнес-стратегії підприємств в умовах воєнної економіки. Це дозволить не тільки підвищити прозорість і інвестиційну привабливість українського агросектору, але й забезпечити його повноцінну інтеграцію до спільної аграрної політики ЄС і фінансових механізмів “зеленої” відбудови.

СУТНІСТЬ ЦИФРОВИХ АКТИВІВ ТА ПРОБЛЕМИ ЇХ ОПОДАТКУВАННЯ

Ю.І. Мискін — 2025-09-26

Розглянуто сутність цифрових активів у контексті розвитку цифрової економіки та ідентифіковано ключові проблеми їх оподаткування в Україні. Проаналізовано наукові підходи до трактування понять «цифровий актив», «віртуальний актив», «криптовалюта» та «токен» і виявлено відсутність уніфікованої термінології, що ускладнює правозастосування та фіскальне регулювання. Висвітлено міжнародні підходи до класифікації та оподаткування цифрових активів, зокрема практику Європейського Союзу та рекомендації FATF. Окреслено основні фіскальні, правові, адміністративні та технічні проблеми оподаткування криптовалют в Україні, серед яких правова невизначеність, відсутність спеціального податкового режиму, недостатня технічна готовність контролюючих органів і низька гармонізація національного законодавства з міжнародними стандартами. Обґрунтовано необхідність комплексної модернізації правового та податкового регулювання цифрових активів з урахуванням міжнародного досвіду та національних економічних реалій.

РЕФЛЕКСІЯ ТРАНСФЕРТНОГО ЦІНОУТВОРЕННЯ ТА ПОДАТКОВИХ РИЗИКІВ УКРАЇНИ КРІЗЬ ПРИЗМУ КОНЦЕПЦІЇ «БЕЗПЕЧНИХ ГАВАНЕЙ» МІЖНАРОДНОГО ПОДАТКОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ

О.Д. Радченко — 2025-09-26

У статті досліджено трансфертне ціноутворення в Україні крізь призму концепції «безпечних гаваней» міжнародного податкового регулювання. Визначено основні проблеми чинної системи, серед яких надмірний адміністративний тиск, високі витрати на документування та ризик податкових спорів. Наголошено на важливості адаптації рекомендацій ОЕСР та ООН до вітчизняних умов, що дозволить знизити навантаження на бізнес, особливо малий і середній, та підвищити прозорість і стабільність податкових відносин. Зроблено висновок, що впровадження «безпечних гаваней» може стати інструментом гармонізації української системи трансфертного ціноутворення з міжнародними стандартами, сприяти розвитку підприємництва та посиленню податкової безпеки держави. Додатково акцентовано на необхідності створення чітких механізмів моніторингу та контролю, які забезпечать ефективність впровадження «безпечних гаваней» та мінімізують ризики зловживань. Водночас зазначено, що адаптація цього інструменту може сприяти інтеграції України до глобального економічного простору та зміцненню довіри між бізнесом і державою.

ЗНАЧЕННЯ КОНТРОЛЮ ЯКОСТІ АУДИТОРСЬКИХ ПОСЛУГ У СУЧАСНИХ РЕАЛІЯХ

О.Г. Рябчук — 2025-09-26

У статті проаналізовано впровадження Міжнародних стандартів управління якістю і посиленого контролю Органу суспільного нагляду за аудиторською діяльністю як чинників модернізації системи забезпечення якості аудиторських послуг в Україні. Методологія дослідження базується на аналізі звітів регуляторних органів, порівняльному огляді Міжнародного стандарту контролю якості 1 та Міжнародного стандарту управління якістю 1, статистичному узагальненні результатів інспекцій за період 2020–2024 років та логічному поширенню висновків, одержаних із спостереження виявлених напрямів розвитку. Встановлено, що ключовими інноваціями управління якістю аудиторських послуг є базування на конкретних цілях, оцінка ризиків, моніторинг і коригувальні дії, підзвітність керівництва. Разом з тим, головним бар’єром залишається недостатній розвиток культури якості та відсутність інтегрованих методик включення ризиків екологічної, соціальної та корпоративної звітності. Зроблено висновок, що стратегічні принципи та методи управління якістю в українських аудиторських фірмах повинні зрушити від реакційної оборони до превентивної адаптивності.

ЦИФРОВЕ ВРЯДУВАННЯ: СУЧАСНІ ВИКЛИКИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ

Т.Б. Семенчук — 2025-09-26

У статті проаналізовано сутність та зміст цифрового врядування як ключового елементу трансформації системи публічного управління в умовах цифровізації держави. Під цифровим врядуванням розглядається впровадження інформаційно-комунікаційних технологій у діяльність органів влади з метою підвищення прозорості, відкритості, ефективності та якості публічних послуг. Визначено основні структурні компоненти цифрового врядування: електронна взаємодія держави з громадянами, цифровізація адміністративних процедур, розвиток електронних послуг, впровадження систем відкритих даних, забезпечення кібербезпеки та електронної ідентифікації. Окреслено основні виклики, що стримують ефективне впровадження цифрових рішень: низький рівень цифрової компетентності публічних службовців, обмежені технічні ресурси, фрагментарність нормативної бази, загрози інформаційній безпеці. У висновках запропоновано напрями вдосконалення цифрового врядування в Україні на основі європейського досвіду та міжнародних стандартів цифрової держави.

ВИКОРИСТАННЯ ІННОВАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ ДЛЯ ПОКРАЩЕННЯ ОБСЛУГОВУВАННЯ ГОСТЕЙ

Е.О. Сіра — 2025-09-26

У сучасних умовах глобалізації економічних процесів та зростання конкуренції у сфері гостинності використання інноваційних технологій стало ключовим чинником підвищення якості сервісу та зміцнення конкурентних позицій підприємств. Інноваційні технології у сфері гостинності виконують системоутворюючу функцію, формуючи нову архітектуру взаємодії між підприємством і гостем. Встановлено ключові напрями їх застосування: персоналізація послуг, автоматизація процедур, впровадження цифрових каналів комунікації та інтеграція у комплексні системи управління. Проаналізовано інструменти й моделі інтеграції технологій у бізнес-практику, серед яких стратегічно-планова, організаційно-структурна та клієнтоорієнтована. Виявлено основні бар’єри, що стримують впровадження інновацій: високі фінансові витрати, кадровий дефіцит, організаційна інерція, складність суміщення нових рішень із чинними системами, ризики кібербезпеки та недостатність інфраструктурної підтримки. Науково обґрунтовано практичні рекомендації, що передбачають створення довгострокових стратегій цифрової трансформації, розвиток цифрових компетентностей персоналу, формування партнерських альянсів із технологічними компаніями та орієнтацію технологій на підвищення клієнтського досвіду.

ЗМІЦНЕННЯ ФУНКЦІЙ ВНУТРІШНЬОГО АУДИТУ В МІСЦЕВОМУ САМОВРЯДУВАННІ УКРАЇНИ: ОЦІНКА НА ОСНОВІ IACM

А.Р. Скляренко — 2025-09-26

У статті досліджено роль внутрішнього аудиту як інструмента забезпечення ефективності та прозорості управління у системі місцевого самоврядування. Здійснено аналіз можливостей застосування моделі зрілості внутрішнього аудиту (Internal Audit Capability Model, IACM) для оцінки рівня його розвитку в Україні. Розкрито зміст п’яти рівнів зрілості функції аудиту та наведено приклади їх прояву в органах державного сектору. Визначено, що вітчизняна практика переважно перебуває на рівні «Інфраструктура», з окремими елементами інтеграції ризик-орієнтованого підходу. Обґрунтовано необхідність зміцнення інституційної незалежності підрозділів внутрішнього аудиту, підвищення кадрової спроможності та впровадження сучасних методів управління ризиками. Запропоновано напрями вдосконалення, що сприятимуть переходу до вищих рівнів зрілості за IACM та підвищать якість публічного управління.

АУДИТ ФІНАНСОВИХ РЕЗУЛЬТАТІВ ІТ-ПІДПРИЄМСТВ: СПЕЦИФІКА ТА ЕТАПИ

М.О. Скорик — 2025-09-26

У статті розглядаються сучасні аспекти інформаційного забезпечення та процедур, необхідних для ефективного аудиту фінансових результатів діяльності підприємств у сфері інформаційних технологій. Проведено аналіз специфіки фінансової звітності ІТ-компаній, особливостей систем керування взаємовідносинами з клієнтами, а також інструментів, що використовуються для обробки та аналізу фінансових даних. Виокремлено ключові стадії проведення аудиторської перевірки фінансових результатів ІТ-підприємств. Уточнено та доповнено класифікацію джерел інформаційного забезпечення аудиту та методів отримання аудиторських доказів. Особливу увагу приділено найбільш актуальним проблемам, які виникають під час аудиту в ІТ-сфері, зокрема операціям із пов’язаними особами та процесу закупівлі послуг у фахівців галузі. Надано характеристику основним етапам аудиту результатів фінансової діяльності компаній, а також запропоновано підходи до вирішення основних проблем, що виникають у цьому процесі.

ОБЛІКОВО-АНАЛІТИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ФОРМУВАННЯ ЗВІТНОСТІ ЗІ СТАЛОГО РОЗВИТКУ ПІДПРИЄМСТВ

Н.С. Струк — 2025-09-26

Авторами обґрунтовано актуальність дослідження обліково-аналітичного забезпечення формування звітності зі сталого розвитку підприємств у контексті євроінтеграції. Мета – запропонувати комплексний методичний підхід до побудови такого забезпечення для підвищення достовірності бізнес-інформації. Об’єкт дослідження – процес формування нефінансової звітності для стратегічного управління сталим розвитком. Застосовані методи: узагальнення, систематизації, аргументації, порівняння, емпіричного аналізу. Наукова значущість полягає у систематизації підходів учених і нормативно-правових положень щодо розкриття облікових та аналітичних аспектів нефінансової звітності, що є основою комплексного методичного підходу. Практична цінність – у характеристиці застосування стандартів GRI в Україні та перспектив адаптації ESRS і ISSB під час євроінтеграції. Зроблені висновки, що впровадження таких стандартів сприятиме гармонізації обліково-аналітичних процесів, а пропонований підхід забезпечить прозорість корпоративної звітності.

МЕТОДИЧНІ ЗАСАДИ ФОРМУВАННЯ РЕКОМЕНДАЦІЙ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ ПЕРЕВІРОК З КОНТРОЛЮ ЯКОСТІ АУДИТОРСЬКИХ ПОСЛУГ ТА ОЦІНЮВАННЯ ЇХ ВПРОВАДЖЕННЯ

О.І. Суворов — 2025-09-26

У статті обґрунтовано методичні засади формування рекомендацій за результатами перевірок з контролю якості аудиторських послуг та запропоновано критерії оцінювання стану їх впровадження. Проаналізовано недоліки чинної моделі рекомендацій, яка переважно орієнтована на симптоматичні прояви, без глибокого аналізу першопричин. Запропоновано класифікацію рекомендацій на чотири види: на основі умови дотримання критерію, на основі першопричини, на основі корегування поточного стану та на основі обмеження права. Обґрунтовано доцільність комбінованого підходу до рекомендацій, що дозволяє комплексно покращити систему управління якістю аудиторських фірм і підвищити ефективність суспільного нагляду за аудитом.

ПОДАТКОВА БЕЗПЕКА ТА ЦІЛІ РОЗВИТКУ НАЦІОНАЛЬНОЇ ЕКОНОМІКИ: ТОЧКИ ДОТИКУ

В.А. Таращенко — 2025-09-26

У статті досліджено взаємозв’язок між податковою безпекою та цілями розвитку національної економіки України. Визначено основні ризики для податкової системи в умовах воєнного стану та зростання зовнішньої фінансової залежності. Обґрунтовано необхідність формування податкової політики з урахуванням пріоритетів Національної економічної стратегії до 2030 року. Запропоновано напрями узгодження податкової політики з цілями сталого економічного зростання, інноваційного розвитку, покращення бізнес-клімату та соціальної справедливості.

ВИЗНАЧЕННЯ РИНКУ ЦИФРОВИХ АКТИВІВ ТА ЙОГО ПОДАТКОВИХ НАСЛІДКІВ

В.В. Чижиков — 2025-09-26

Вступ. Швидкий розвиток блокчейн-технологій та цифрових активів створив нове, складне економічне середовище, яке зазвичай називають ринком цифрових активів. На відміну від традиційних ринків, ця екосистема функціонує в децентралізованому середовищі без кордонів, що ставить під сумнів застарілі податкові концепції. Відсутність загальноприйнятого визначення цього ринку перешкоджає послідовному податковому регулюванню та формуванню податкової політики. Метою статті є обґрунтування концепції визначення ринку цифрових активів як екосистеми, яка складається з учасників, типів цифрових активів та транзакцій, що їх пов'язують, а також аналіз ключових податкових наслідків такої структури. Методи. Дослідження базується на огляді наукової літератури, звітів ОЕСР та IBFD, а також судової практики. Порівняльний аналіз застосовується до режиму ПДВ, податку на прибуток підприємств та податку на доходи фізичних осіб для різних видів діяльності з цифровими активами. Структурний аналіз використовується для класифікації компонентів ринку та їх зв'язку з податковими наслідками. Результати. У статті ринок цифрових активів визначено як трикомпонентну екосистему: учасники (фізичні особи, біржі, валідатори, розробники, DAO тощо), цифрові активи (криптовалюти, стейблкоїни, токени утиліт та управління, токени цінних паперів, NFT) та транзакції (обмін, майнінг, стейкінг, забезпечення ліквідності, airdrops, кредит, мінтинг/перепродаж NFT). Встановлено, що кожен компонент створює потенційно оподатковувані події, які не охоплені тривіальними методами оподаткування. Стосовно таких видів діяльності, як стейкінг та створення NFT, стягнення ПДВ залишається невизначеним, також постає проблема визнанням доходу для свопів токенів, винагород за стейкінг та airdrops, а висока волатильність ускладнює оцінку для податкових цілей, тоді як децентралізація створює труднощі для правозастосування та ідентифікації платників податків. Висновок. Обґрунтовано, що ринок цифрових активів змінює межі традиційного податкового законодавства. Для забезпечення нейтральності, адміністрування та ефективного правозастосування необхідна міжнародно узгоджена податкова політика. Така політика повинна відображати економічні реалії децентралізованих екосистем, забезпечуючи водночас ясність для платників податків та регуляторів.

МОДЕЛІ ТА МЕТОДИ УПРАВЛІННЯ ФІНАНСОВОЮ БЕЗПЕКОЮ ДЕРЖАВИ

С.А. Шелудько — 2025-09-26

Глобальна економічна фрагментація та швидке поширення масштабних неекономічних потрясінь (пандемії, війни) виявляє вразливість традиційних механізмів управління фінансовою безпекою держави. Незважаючи на наявність значного наукового доробку, модельні засади управління у стресових умовах досліджені недостатньо, що обґрунтовує актуальність цієї роботи. Метою статті є аналіз традиційних моделей і методів управління фінансовою безпекою та розробка концептуальної архітектури, адаптованої до умов екзистенційних потрясінь. На основі порівняльного та структурного аналізу, а також дедуктивного узагальнення виокремлено три основні моделі управління, а також запропоновано авторську цільову модель, яка забезпечує стратифікований розподіл повноважень залежно від рівня загроз і передбачає динамічний мандат у кризових ситуаціях. Класифікація методів управління пов’язує їх з фіскальною, монетарною та макропруденційною політиками. Результати дослідження підтверджують потребу у створенні цілісної та адаптивної архітектури управління фінансовою безпекою держави.

ПОДАТКОВА СИСТЕМА УКРАЇНИ В УМОВАХ ВОЄННОГО СТАНУ: ВИКЛИКИ ДЛЯ БІЗНЕСУ ТА АДАПТАЦІЯ ОБЛІКОВИХ СИСТЕМ

Н.Я. Шкромида — 2025-09-26

У статті досліджено особливості функціонування податкової системи України в умовах воєнного стану та окреслено основні виклики для бізнесу. Проаналізовано трансформацію податкових надходжень до державного бюджету, законодавчі зміни у сфері оподаткування та їх вплив на підприємницьке середовище. Розкрито напрями державної підтримки бізнесу, зокрема запровадження податкових пільг, спрощених процедур і цифрових сервісів. Особливу увагу приділено проблемам адаптації облікових систем до воєнних реалій, включаючи ризики втрати активів, документів та зростання кіберзагроз. Визначено ключові завдання бухгалтерського обліку, пов’язані з забезпеченням прозорості, достовірності та безперервності звітності. Запропоновано напрями підвищення стійкості податкової та облікової системи, здатних підтримувати функціонування бізнесу і держави у кризових умовах та сприяти післявоєнному відновленню економіки.