ПРАКТИКА ЗАСТОСУВАННЯ ВІКОВИХ ОБМЕЖЕНЬ У ПРОЦЕСІ РЕАЛІЗАЦІЇ ВИБОРЧИХ ПРАВ ГРОМАДЯН

Анотація

Стаття присвячена питанням застосування вікових обмежень у процесі реалізації виборчих прав громадян. Наголошено, що світова виборча практика передбачає окремі обмеження у загальному виборчому праві – цензи, запровадження яких має на меті чітке визначення кола виборців, а також критеріїв, за якими окреслюються претенденти на місце у представницькому органі публічної влади. За своєю галузевою природою юридичний ценз є категорією саме конституційно-правовою та знаходить своє втілення у певних формах у конституційному законодавстві. Підкреслено, що поширення можливостей залучення молоді та підлітків до політичної сфери є гострим дискусійним питанням у правовій та політологічній сфері. При тому, що більшість країн у світі встановили мінімальний вік для участі у виборах у 18 років, демографічні зміни, поширення освіти, більш широкий доступ до інформації, зокрема завдяки новим інтернет-технологіям, а також зростання поінформованості про політику значною мірою спростили процеси прийняття рішень серед молоді і здатність молодих людей зробити свідомий політичний вибір. Досягнення віку, що дозволяє брати участь у виборах, означає відправну точку для участі людини у прийнятті демократичних рішень, а участь у виборах визнається як основне право людини, незважаючи на певний консервативний опір, загальна тенденція спрямована на зниження вікового цензу на виборах до 16 років. Зазначене дозволяє нам запропонувати такі зміни та доповнення до чинного національного законодавства. Так, можна запропонувати ввести зміни до Виборчого кодексу України у розділі скасування обмеження на участь у місцевих виборах громадянам, які на момент виборів досягли 16-річного віку та були «емансиповані» у порядку, визначеному цивільним та сімейним законодавством (положення ст. 35 ЦК України та ст. 23 СК України).