НОВЕЛИ У СФЕРІ ОСКАРЖЕННЯ ПОДАТКОВОГО ПОВІДОМЛЕННЯ-РІШЕННЯ

Анотація

У статті розкриваються питання щодо особливостей здійснення правосуддя у справах про банкрутство господарськими судами в Україні у зв’язку зі зміною підходів до вирішення питань щодо оскарження податкових рішень-повідомлень. Окрема увага приділена аналізу змісту та значення для правозастосування постанови, ухваленої Великою Палатою Верховного Суду у справі № 905/2030/19, яка суттєво змінює правила визначення юрисдикції частини таких спорів з адміністративної на господарську. Звернено увагу, що, відповідно до статті 20 Господарського процесуального кодексу України, із юрисдикції господарських судів виключено справи щодо спорів про визначення та сплату (стягнення) грошових зобов’язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також спорів про визнання недійсними правочинів за позовом контролюючого органу на виконання його повноважень, визначених Податковим кодексом України. Відмічено, що, згідно з актуальною практикою Великої Палати Верховного Суду, визначено, що спір за позовом боржника про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення має майнову природу, оскільки за наслідком його розгляду в податкового органу може виникнути право на стягнення з боржника певної грошової суми, що є майном боржника, а тому вимога особи, щодо якої порушено справу про банкрутство, про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, підлягає розгляду в межах провадження у справі про банкрутство господарським судом. Розкрито розуміння відповідно до практики Європейського суду з прав людини принципу правової визначеності, порушення якого зумовлює ризики правозастосування, що виступає невід’ємною складовою конвенційного принципу верховенства права. Звернено увагу на проблеми у його дотриманні в контексті зміни підходів до визначення підсудності питань щодо оскарження податкових рішень-повідомлень у справах про банкрутство. Підтримано позицію, що спори про скасування податкових повідомлень-рішень мають подвійну природу, пов’язану як із сутністю податкових зобов’язань, так і з процесуальною складовою щодо сплати судового збору. Акцентовано на слушності зауваги, що досліджувана категорія спорів має розглядатися судами адміністративної юрисдикції, оскільки виникають у межах публічно-правового спору, що зводить спір до перевірки правильності дій контролюючого органу, а не до захисту майна. Підсумовано, що позиція Великої Палати Верховного Суду, викладена у постанові від 21.09.2021 у справі № 905/2030/19, створює умови, коли частина спорів про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, в яких щодо заявника не порушено справи про банкрутство підсудна адміністративним судам, а частина спорів, в яких щодо заявника порушено справу про банкрутство – господарським судам, що відходить від раніше виробленої позиції, що усі спори про оскарження податкового-повідомлення рішення підлягають розгляду в адміністративних судах.