ЕКСПЕРТ ЯК УЧАСНИК КРИМІНАЛЬНОГО ПРОВАДЖЕННЯ

Анотація

Статтю присвячено комплексному дослідженню теоретичних та методологічних аспектів участі експерта у кримінальному провадженні за КПК України 2012 року. На основі норм чинного законодавства та наукових праць учених-процесуалістів досліджено процесуальне становище експерта як учасника кримінального провадження, охарактеризовано його зміст і структурні елементи (права, обов’язки, відповідальність). Встановлено, що права експерта – це передбачена чинними нормативно-правовими актами та забезпечена державою можливість діяти у певний спосіб, керуючись особистими мотивами і потребами; обов’язки експерта – міра належної поведінки, яка визначається у рамках закону. Коло обов’язків, встановлених нормами права, слід вважати вичерпним; відповідальність експерта – його обов’язок зазнати правообмежуючих заходів, встановлених санкціями статей законодавства України, у разі порушення приписів процесуальних норм. Відповідальність виступає формою виконання обов’язку (позитивна відповідальність). Однак відповідальність має самостійне значення, особливі підстави, порядок покладання і, як результат, повинна розглядатися самостійно (негативна відповідальність). Підставою відповідальності експерта є вчинення ним правопорушення (проступку чи злочину). У роботі розкрито поняття експерта та його місце в системі учасників кримінального провадження. Зазначено, що одним із базових призначень експерта у сфері кримінального провадження є забезпечення сторонам процесу, можливість користуватися спеціальними знаннями, потреба у яких може виникнути в процесі кримінального провадження. Встановлено, що експерт є незалежним суб’єктом, він не зацікавлений у результаті справи, і не має права «сприяти» тій стороні кримінального провадження, яка залучила його до проведення експертизи. Участь експерта в кримінальному провадженні сприяє справедливому вирішенню справи, оскільки експертиза проводиться особою, яка не має до цієї справи ніякого відношення, крім як обумовленого її статусом експерта. Встановлено, що будь-яка зацікавленість експерта особисто, його близьких родичів чи членів його сім’ї в результатах кримінального провадження може обернутися умисним або мимовільним спотворенням доказової інформації. Це зі свого боку може призвести до порушення прав і законних інтересів інших учасників кримінального провадження, неминуче привести до висновків, що не відповідають фактичним обставинам справи, до незаконного та несправедливого рішення, до судової помилки. Визначено центральний обов’язок експерта та передбачені для його виконання права. Центральним серед обов’язків експерта визначено обов’язок особисто провести повне дослідження і дати обґрунтований та об’єктивний письмовий висновок на поставлені йому запитання, а в разі необхідності – роз’яснити його. Для реалізації цього обов’язку і передбачені такі основні права експерта, як право знайомитися з матеріалами кримінального провадження, що стосуються предмета дослідження; ставити запитання, що стосуються предмета та об’єктів дослідження, особам, які беруть участь у кримінальному провадженні. За результатами дослідження сформульовано пропозиції, спрямовані на вдосконалення кримінального процесуального закону у частині закріплення елементів процесуального статусу експерта та регламентації механізму їх реалізації у кримінальному провадженні.