ПРИХОВУВАННЯ ЗЛОЧИНІВ, ВЧИНЕНИХ У МІСЦЯХ ПОЗБАВЛЕННЯ ВОЛІ, ТА ЗАСОБИ ЇХ ПОДОЛАННЯ

Анотація

Стаття присвячена дослідженню особливостей, які пов’язані із приховуванням злочинів, що вчиняються ув’язненими та співробітниками Державної кримінально-виконавчої служби на території виправної установи. На сьогодні вчинення кримінальних правопорушень на території виправної установи дуже рідко набуває резонансного характеру. Це пов’язано із багатьма факторами. Одним із таких факторів є «дисципліна» та «традиції», які вже багато десятиліть як вкорінилися у місцях позбавлення волі. Якщо говорити про «дисципліну», яка має вплив на нерозголошення інформації стороннім особам, то вона більше стосується персоналу виправної установи. Після розголошення ув’язненим відомостей, які стосуються вчинення злочинів співробітниками пенітенціарної установи, або розголошення інформації про перевищення останніми своїх службових повноважень, до ув’язнених застосовуються репресивні методи впливу фізичного та психологічного характеру. У нашому дослідженні охоплені найбільш поширені способи приховування кримінальних правопорушень на території виправних установ, серед яких: маскування злочину; інсценування злочину; обман; приховування суб’єкта злочину; знищення фактичних даних та інші способи. Для більш повного охоплення проблемних питань, котрі пов’язані із приховуванням злочину у місцях позбавлення волі, нами наводиться певний перелік суб’єктів, серед яких найбільш ймовірними суб’єктами приховування є адміністрація виправної установи та її персонал, ув’язнені, відвідувачі в’язниці. Приділяється значна увага «режиму виправної установи», не тільки як засобу підтримання правопорядку співробітниками Державної кримінально-виконавчої служби України, але й як основному джерелу приховування фактичних даних, які можуть бути використані у для доведення або спростування винуватості особи. У першу чергу, це пов’язано із тим, що проведення слідчих (розшукових) дій на території виправної установи регулюються не тільки Кримінальним процесуальним кодексом України, але й Кримінально-виконавчим кодексом України та «Правилами внутрішнього розпорядку установ виконання покарань». У зв’язку із цим співробітникам Національної поліції України можуть вчинятися перешкоди адміністрацією установи виконання покарань, якщо остання буде не зацікавлена у результатах досудового розслідування. Здійснюється огляд превентивних заходів, які мають на меті запобігання вчинення кримінального правопорушення, а також розв’язання проблеми, пов’язаної із приховуванням вчинених кримінальних правопорушень у місцях позбавлення волі.