ПРАКТИЧНІ АСПЕКТИ САМОСТІЙНОГО РОЗКРИТТЯ ІНФОРМАЦІЇ ПЛАТНИКАМИ ПОДАТКІВ ПРО ТРАНСКОРДОННІ ОПЕРАЦІЇ

Анотація

Зовнішньоекономічні операції суб’єктів господарювання потребують детального аналізу та контролю за дотриманням правил трансфертного ціноутворення. Статтю присвячено дослідженню впровадженого законодавством обов’язку щодо розкриття інформації суб’єктами господарювання, які здійснюють операції, що підпадають під контроль за трансфертним ціноутворенням. На сьогодні питання самостійного та повного розкриття інформації суб’єктами господарювання про здійснені контрольовані операції є вкрай актуальним. Своєчасно отримана інформація дозволяє провести аналіз щодо дотримання правил трансфертного ціноутворення, її систематизацію та узагальнення, встановити можливі ризики ухилення від оподаткування в середині країни. Кожна країна самостійно вибудовує систему оцінки ризиків та шляхів здійснення відбору ризикових операцій суб’єктів господарювання. Провідну роль у державному управлінні контролю за трансфертним ціноутворенням відіграє своєчасне та повне отримання інформації від учасників транснаціональних угод. У статті проаналізовано сучасну специфіку законодавства щодо розкриття інформації, яку може бути використано під час аналізу зовнішньоекономічної діяльності суб’єктів господарювання. Окреслено трирівневу модель звітності з трансфертного ціноутворення, що рекомендована ОЕСР у Дії 13 Плану BEPS та яка складається документація з трансферного ціноутворення, глобальна документація з трансфертного ціноутворення (майстер-файл) та звіт у розрізі країн міжнародної групи компаній. Наголошено на національних правових основах звітності про контрольовані операції та участь у міжнародній групі компаній, а також визначено основні вимоги до їх заповнення. Виокремлено порядок самостійного розкриття економічної природи контрольованої операції шляхом подання документації з трансфертного ціноутворення. Проаналізовано результати розкриття інформації та встановлено зв’язок між самостійним розкриттям інформації та своєчасним виявленням ризикових транскордонних операцій. Визначено динаміку звітування про контрольовані операції з часу запровадження правил контролю за трансфертним ціноутворенням зокрема в частині поданої звітності та суми контрольованих операцій, а також кількість резидентів України, які самостійно повідомили про належність до міжнародної групи компаній. Описано структуру звітування в розрізі кожної форми самостійного розкриття інформації, наголошено на термінах її подання, особливостях інформації, яку вона містить. Зроблено висновок про важливість своєчасного та повного отримання інформації державними органами, а також висвітлено організаційні заходи, які спонукають до самостійного надання інформації суб’єктами господарювання про здійснені зовнішньоекономічні операції.