МЕТОДИЧНЕ ОЦІНЮВАННЯ МОДЕЛІ ОБЛІКОВОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ КОНТРОЛЬОВАНИХ ОПЕРАЦІЙ У КОНТЕКСТІ ПРИНЦИПУ «ВИТЯГНУТОЇ РУКИ»

Анотація

У статті досліджено організацію аналітичного та управлінського обліку контрольованих операцій у контексті забезпечення принципу «витягнутої руки». Обґрунтовано, що облікове забезпечення трансфертного ціноутворення потребує функціонально сформованої облікової системи, здатної ідентифікувати релевантні операції, накопичувати деталізовані дані, забезпечувати контроль рентабельності та формувати доказовий зв’язок між договором, первинним документом, обліковим записом, управлінським звітом і документацією з трансфертного ціноутворення. Акцентовано увагу на потребі методичного оцінювання такої системи, оскільки наявність окремих регламентів, реєстрів або звітних форм не завжди характеризує її фактичну здатність підтримувати завдання трансфертного ціноутворення. Запропоновано інтеграційну модель побудови облікової системи підприємства для цілей трансфертного ціноутворення, яка охоплює організаційно-управлінський, теоретико-методичний, нормативно-регуляторний, обліково-інформаційний, техніко-функціональний, контрольно-аналітичний та документаційно-доказовий напрями. Основну увагу приділено методичному оцінюванню цієї моделі через матрицю «функціональна сформованість - ресурсна трудомісткість». Розроблено критерії функціональної сформованості за кожним напрямом інтеграційної моделі та запропоновано підхід до оцінювання ресурсної трудомісткості на основі співвідношення трудомісткості напряму з його базовою трудомісткістю. Такий підхід дозволяє визначити фактичний стан кожного напряму, виявити ділянки з недостатньою сформованістю та підвищеним ресурсним навантаженням, а також встановити пріоритетність доопрацювання облікової системи. Практична цінність запропонованої моделі полягає у можливості її використання як інструменту внутрішньої діагностики та управління розвитком облікової системи для потреб трансфертного ціноутворення. Перелік критеріїв формує дорожню карту для керівника проєкту, а періодичне застосування матриці дозволяє відстежувати зміну показників у динаміці, коригувати управлінські рішення та зберігати зіставність результатів у разі уточнення критеріїв або базових показників трудомісткості.