КРИМІНОЛОГІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ОСОБИ ЗЛОЧИНЦЯ, ЩО ВЧИНЯЄ ПРАВОПОРУШЕННЯ У СФЕРІ НАДАННЯ АДМІНІСТРАТИВНИХ ПОСЛУГ
DOI:
https://doi.org/10.33244/2521-1196.16.2021.104-114Ключові слова:
злочинець, злочинність у сфері надання адміністративних послуг, кримінальне правопорушення, запобігання злочинності, службові особи, особа, уповноважена на виконання функцій держави, кримінально карана поведінка, неправомірна вигода, кримінологічна характеристика злочинця, кримінологічний портрет злочинця, особистість злочинцяАнотація
Грунтовно проаналізовано особу злочинця в трьох підсистемах: соціально-демографічній (стать, вік, освіта, соціальна належність, матеріальне становище, громадянство, психічне здоров’я); соціально-рольовій (функціональній), до якої належить сукупність видів діяльності осіб у системі суспільних відносин як громадянина, члена трудового колективу, сім’янина тощо; морально-психологічній, яка відображає ставлення особистості до соціальних цінностей і виконуваних соціальних функцій, що в подальшому дозволить швидко і правильно визначити механізм вчинення злочинності в сфері надання адміністративних послуг та забезпечити ефективну та дієву протидію злочинності у сфері надання адміністративних послуг. Встановлено, що без пізнання особи злочинця, всієї сукупності властивостей, притаманних людині, що наважується на вчинення кримінального правопорушення, неможливо пізнати причини і умови злочинності, а також розробити ефективні заходи запобігання злочинності. Звернено увагу, що саме через особу злочинця, тобто її волю, рівень самоконтролю, залежність від мікросередовища, певні схильності та звички, рівень інтелекту, життєвий та кримінальний досвід, тощо відбувається трансформація зовнішніх причин і умов у внутрішні суб’єктивні мотиви вчинення кримінального правопорушення, що впливає на прийняття рішення про вчинення кримінально караного діяння або про реагування на ситуативний подразник. Виокремлено, які суб’єктивні особливості особи злочинця впливають на вчинення кримінального правопорушення, формують її антисуспільну спрямованість поведінки і відносять до кримінального середовища. Зауважено, що суспільна небезпечність кримінальних правопорушень у сфері надання адміністративних послуг полягає в тому, що, посягаючи на охоронювані законом суспільні відносини, такі протиправні дії порушують принцип верховенства права, демократичні основи суспільства, перешкоджають здійсненню соціально-економічних реформ, розвитку ринкових відносин та підприємництва. Кримінальні правопорушення у сфері надання адміністративних послуг підривають авторитет органів державної влади, ставлять під сумнів законність реалізації повноважень їхніх службових осіб та завдають істотної шкоди охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян, державним чи громадським інтересам або інтересам юридичних осіб.
Посилання
Литвинов О. М. Тактика запобігання злочинам. Право і безпека. 2011. № 1. С. 131–135. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Pib_2011_1_29 (дата звернення: 21.09.2021).
Public Services Ombudsmen: A Consultation Paper No 196. The Law Commission. London: TSO, 2010. 79 p.
Михайлов О. Є., Горбань А. В., Міщук В. В. Кримінологія: навч. посіб. К.: Знання, 2012. 565 с.
Мезенцева І. Кримінологічна характеристика особи корупційного злочинця. Науковий часопис Національної академії прокуратури України. 2014. № 3. С. 65–71. URL: http://www.chasopysnapu.gp.gov.ua/ chasopys/ua/pdf/3-2015/mezenceva.pdf (дата звернення: 09.10.2021).
Конституція України: Закон України від 28.06.1996 № 254к/96-ВР // База даних «Законодавство України» / Верховна Рада України. URL: http://zakon5.rada.gov.ua/ laws/show/254/96-в (дата звернення: 03.10.2021).
Кримінальний кодекс України: Закон України від 05.04.2001 № 2341-III // База даних «Законодавство України» / Верховна Рада України. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/ed20 (дата звернення: 13.10.2021)
Про судову практику у справах про хабарництво: Постанова Пленуму Верховного Суду України від 26.04.2002 № 5 // База даних «Законодавство України» / Верховна Рада України. URL: zakon2.rada.gov.ua (дата звернення: 15.09.2021).
Ожегов С. И., Шведова Н. Ю. Толковый словарь русского языка: 80 000 слов и фразеологических выражений / РАН: Институт русского языка им. В.В. Виноградова. 4-те изд., доп. М.: Азбуковник, 1999. 944 с.
Психологічний словник / за ред. В. І. Войтка. Київ: Вища школа, 1982. 214 c.
Закалюк А. П. Курс сучасної української кримінології: теорія і практика: у 3-х кн. К.: Видавничий дім «Ін Юре», 2007. Кн. 1: Теоретичні засади та історія української кримінологічної науки. 424 с.
Кримінологія: Загальна та Особлива частини: підручник/ за заг. ред. В. В. Голіни, І. М. Даньшин, В. В. Голіна, М. Ю. Валуйська та ін. 2-ге вид. перероб. і допов. Харків: Право, 2009. 288 с.
Криминология: учебник / под ред. В. Н. Бурлакова, Н. М. Кропачева. СПб.: Издательский дом С.-Петерб. гос. ун-та, 2005. 520 с.
Гумін О. М. Характеристика осіб, які вчиняють насильство в сім’ї. Вісник Національного університету «Львівська політехніка». Серія: Юридичні науки. 2014. № 810. С. 172–177.
Словник української мови: в 11 т. Т. 8. / за ред. І. К. Білодіда. Київ: Наукова думка, 1970‒1980. С. 290. URL: http://ukrlit.org/slovnyk/slovnyk_ ukrainskoi_movy_v_11_tomakh/портрет (дата звернення: 10.07.2021).
Фіалка М. І. Кримінологічна характеристика та кримінологічний портрет особистості злочинця: сутність і співвідношення понять. Вісник кримінологічної асоціації України. 2019. № 2 (21). URL: http://dspace.univd. edu.ua/xmlui/bitstream/handle/123456789/5777/Kryminolohichna%20kharakteryst (дата звернення: 10.08.2021).
Про осіб, які вчинили кримінальні правопорушення / Офіційний сайт Офісу Генерального прокурора. URL: https://www.gp.gov.ua/ua/stat_n_st?dir_id=114369&libid=100820&c=edit&_c=foм (дата звернення: 06.08.2021).
Личность преступника / В. Н. Кудрявцев, Н. Н. Кондрашков, Н. С. Лейкина и др.; ред. кол.: В. Н. Кудрявцев, Г. М. Миньковский, А. Б. Сахаров. М.: Юридическая литература, 1975. 269 с.
Велика українська юридична енциклопедія: у 20 т. Т. 3.: Загальна теорія права / редкол. О. В. Петришин (голова) та ін. Харків: Право, 2017. 952 с.
Юридична психологія: підручник / Д. О. Александров, В. С. Андросюк, П. І. Казміренко та ін.; за заг. ред. Л. І. Казміренка, Є. М. Моісеєва. К.: КЕТ, 2007. 360 с.
Енциклопедия юридической психологии / под общей ред. проф. А. М. Сторяренка. М.: ЮНИТИ ДАНА, Закон и право, 2003. 607 с.
Максименко С. Д. Генезис существования личности: монография. К.: Изд-во ООО «КММ», 2006. 240 с.
Кудрявцев В. Н. Преступность и нравы переходного периода. М.: Гардарики, 2002. 238 с.
Загиней З. Кримінологічний портрет злочинця, який вчинив злочини проти авторитету органів державної влади, органів місцевого самоврядування та об’єднань громадян. Науковий часопис Національної академії прокуратури України. 2014. № 1. С. 54. URL: http://www. Chasopys napu.gp.gov.ua/ua/pdf/1-2014/51-zaginej.pd (дата звернення: 23.08.2021).