РОЛЬ БАНКІВСЬКОГО СЕКТОРА У ЗАБЕЗПЕЧЕННІ МАКРОФІНАНСОВОЇ СТАБІЛЬНОСТІ В УКРАЇНІ В УМОВАХ ОБМЕЖЕНОСТІ ЗОВНІШНЬОГО КАПІТАЛУ

Анотація

У статті наголошено на важливості формування міцного фінансового базису для забезпечення безпекових оборонних і соціальних потреб в Україні та виходу на траєкторію пост-воєнного відновлення. Зазначено, що це вимагає стратегічної переорієнтації фінансової політики на мобілізацію внутрішніх ресурсів із врахуванням умов сучасної реальності. Складність такого завдання зумовлена накопиченням системних проблем, пов’язаних із втратою стабільності національної економіки та суттєвими обмеженнями зовнішніх джерел фінансування через військові дії та геополітичну нестабільність. Обґрунтовано особливе місце у забезпеченні макрофінансової стабільності фінансового ринку, зокрема його банківського сегменту, зважаючи на лідерство банків в активах ключових фінансових інституцій. Наголошено на нагальність оцінки здійснених реформ, з’ясування причинно-наслідкових зв’язків, що обумовлюють стан і подальший розвиток банківського сектора в частині використання відповідних фінансових інструментів та прийняття відповідних управлінських рішень. Визначені ключові чинники, що сприяли стійкості банківського сектору в умовах пандемії COVID-19 і повномасштабного військового вторгнення у 2022 році. Одночасно окреслена потреба зміцнення внутрішньої стійкості банківської системи внаслідок отриманих викликів, зважаючи на їх значення в забезпеченні макрофінансової стабільності держави. Зазначаючи роль внутрішнього боргового ринку для акумулювання фінансових ресурсів всередині країни, наголошено, що нарощування банками боргових цінних паперів відбувається шляхом переважання фінансових інструментів, емітованих державою, що дозволяє уряду зберігати макрофінансову стійкість без критичної залежності від зовнішніх кредиторів. Результативність таких підходів лежить в площині перетворення банків не просто на фінансових посередників, а й на важливий інструмент бюджетної підтримки, що не означає однозначності для позитивної оцінки таких властивостей для забезпечення стратегічної переорієнтації фінансової політики на мобілізацію внутрішніх ресурсів. Виявлено процес витіснення боргових цінних паперів корпоративного сектору з вітчизняного фінансового ринку, що пов’язане з дефіцитом ресурсів у вітчизняному бізнесі та мінімізує його внесок у формування фінансового базису держави. Наголошено, що в основі зміцнення власних фінансових можливостей розвитку повинні бути принципи збалансованості та адаптивності до внутрішніх економічних реалій та динаміки світового фінансового середовища. Проблема ефективного використання окремих фінансових інструментів для виконання стратегічного завдання переорієнтації фінансової політики на мобілізацію внутрішніх ресурсів в умовах сучасної реальності включає як його невід’ємну частину з’ясування взаємозв’язків, виявлення протиріч та пошук на цій основі відповідних компромісів для збалансування інтересів окремих суб’єктів економіки, що дозволить повноцінно реалізувати роль окремих фінансових інституцій, зокрема банків.