ІНСТРУМЕНТИ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ПРОТИДІЇ В УМОВАХ РОСІЙСЬКОГО ВТОРГНЕННЯ
DOI:
https://doi.org/10.32782/2617-5940.1.2026.1Ключові слова:
інформаційна війна, дезінформація, соціальні мережі, Telegram, державне регулювання, інформаційна безпекаАнотація
У статті здійснено комплексне дослідження сучасних механізмів інформаційної протидії в умовах повномасштабного воєнного конфлікту та трансформації цифрового інформаційного середовища. Основний акцент зроблено на виявленні ефективних інструментів нейтралізації дезінформації та підвищення стійкості суспільства до інформаційних впливів в умовах гібридної війни. Методологічною основою дослідження виступає системний підхід, що дозволяє розглядати інформаційний простір як комплексну динамічну систему. У роботі використано методи контент-аналізу цифрових платформ, порівняльного аналізу функціонування соціальних мереж і месенджерів, а також елементи інституційного та структурно-функціонального аналізу. Застосування зазначених методів дало змогу ідентифікувати ключові канали поширення дезінформації та оцінити їх вплив на суспільну свідомість. Установлено, що Російська Федерація активно використовує соціальні мережі, месенджери та цифрові платформи як інструменти ведення інформаційної війни. Визначено основні механізми впливу, зокрема функціонування анонімних каналів, використання бот-мереж, алгоритмічне просування контенту та залучення локальних агентів впливу. Доведено, що ефективність дезінформаційних кампаній значною мірою залежить від використання емоційних факторів, таких як страх, тривожність і невизначеність. Також проаналізовано обмеження доступу до цифрових платформ у Росії як інструмент централізації інформаційного контролю та визначено потенціал використання цих процесів для зворотного інформаційного впливу. Наукова новизна роботи полягає у систематизації сучасних інструментів інформаційної протидії та визначенні їх ефективності в умовах гібридних загроз. Практична цінність дослідження полягає у розробці рекомендацій щодо вдосконалення державного регулювання цифрового середовища, підвищення рівня цифрової грамотності населення та формування стійкої інформаційної політики. Отримані результати можуть бути використані при формуванні національних стратегій інформаційної безпеки та розробці практичних заходів протидії дезінформації.
Посилання
Горбулін В. П. Світова гібридна війна: український фронт. Київ: НІСД, 2017. 496 с.
Почепцов Г. Г. Інформаційні війни. Київ: Видавничий дім «Києво-Могилянська академія», 2015. 496 с.
Литвиненко О. В. Інформаційна безпека України: теорія і практика. Київ: НІСД, 2014. 256 с.
Карпчук Н. П., Дубас О. П. Інформаційні операції в сучасному цифровому середовищі. Київ: НАДУ, 2020. 210 с.
Кучмій О. П. Соціальні мережі як інструмент інформаційного впливу. Вісник інформаційної безпеки. 2021. №3. С. 45–52.
Castells M. The Rise of the Network Society. Oxford: Blackwell, 2010. 597 p.
Splidsboel Hansen F. Russian Hybrid Warfare: A Study of Disinformation. Copenhagen: DIIS, 2017. 36 p.
NATO Strategic Communications Centre of Excellence. Social Media as a Tool of Hybrid Warfare. Riga, 2022. URL: https://stratcomcoe.org
EUvsDisinfo. Disinformation Cases Database. URL: https://euvsdisinfo.eu (дата звернення: 2026).
Bradshaw S., Howard P. Computational Propaganda. Oxford: Oxford University Press, 2018. 302 p.
Закон України «Про основні засади забезпечення кібербезпеки України» №2163-VIII від 05.10.2017.
Доктрина інформаційної безпеки України: Указ Президента України №47/2017 від 25.02.2017.
Horbulin, V. P. (2017). Svitova hibrydna viina: ukrainskyi front [World hybrid war: Ukrainian front]. Kyiv: NISS.
Pocheptsov, H. H. (2015). Informatsiini viiny [Information wars]. Kyiv: Kyiv-Mohyla Academy Publishing House.
Lytvynenko, O. V. (2014). Informatsiina bezpeka Ukrainy: teoriia i praktyka [Information security of Ukraine: theory and practice]. Kyiv: NISS.
Karpchuk, N. P., & Dubas, O. P. (2020). Informatsiini operatsii v suchasnomu tsyfrovomu seredovyshchi [Information operations in the modern digital environment]. Kyiv: NADU.
Kuchmii, O. P. (2021). Social media as a tool of information influence. Visnyk informatsiinoi bezpeky, no. 3, pp. 45–52.
Castells, M. (2010). The rise of the network society. Oxford: Blackwell. DOI: https://doi.org/10.1002/9781444319514
Splidsboel Hansen, F. (2017). Russian hybrid warfare: A study of disinformation. Copenhagen: DIIS.
NATO StratCom COE. (2022). Social media as a tool of hybrid warfare. Available at: https://stratcomcoe.org
EUvsDisinfo. (2026). Disinformation cases database. Available at: https://euvsdisinfo.eu
Bradshaw, S., & Howard, P. (2018). Computational propaganda. Oxford: Oxford University Press.
Zakon Ukrainy “Pro osnovni zasady zabezpechennia kiberbezpeky Ukrainy” [Law of Ukraine on cybersecurity]. (2017).
Doktryna informatsiinoi bezpeky Ukrainy [Information security doctrine of Ukraine]. (2017).
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2026 Дамір Бікулов

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

