ЄВРОПЕЙСЬКІ СТАНДАРТИ І ЕКОНОМІЧНА БЕЗПЕКА: ДИЗАЙН ІНСТИТУТІВ ТА ІНСТРУМЕНТІВ ДЕРЖАВНОЇ ПОЛІТИКИ

Анотація

Метою статті є аналіз впливу європейських стандартів на формування економічної безпеки України та оцінка ефективності інституційних та інструментальних механізмів державної політики у сфері фінансового моніторингу та протидії ризикам економічного характеру. В роботі використовуються загальнонаукові та спеціальні методи дослідження. До загальнонаукових відносяться аналіз, синтез, порівняння та систематизація. В якості спеціальних методів застосовано нормативно-правовий аналіз, експертну оцінку ефективності державних інституцій та аналіз практики впровадження європейських стандартів. Методика дослідження полягає у аналізі нормативно-правових актів ЄС та України, оцінку інституційної взаємодії у сфері економічної безпеки та систематизацію заходів національних органів, зокрема Держфінмоніторингу та БЕБ. Використано аналітичний підхід, що включає вивчення міжнародного досвіду, нормативних рамок та функціональних практик органів економічного контролю, що дозволяє оцінити ефективність інтеграції України до європейських стандартів економічної безпеки. У результаті проведеного дослідження встановлено головні напрями співпраці України з ЄС, до яких належать експертно-технічне супроводження впровадження реформ, макрофінансова підтримка, гармонізація національного законодавства з acquis communautaire, а також участь у санкційних заходах проти держави-агресора. Проаналізовано та узагальнено головні інституційні механізми Держфінмоніторингу й БЕБ, що відповідають стандартам ЄС, FATF та MONEYVAL і забезпечують превентивне управління ризиками. Встановлено спектр головних загроз економічній безпеці, до яких належать: бюрократичні бар’єри, ризики залежності від зовнішніх постачальників послуг, недостатній рівень цифрової трансформації фінансових процесів та слабкість механізмів правозастосування. Зʼясовано, що аналітико-центричні підходи БЕБ формують основу для здійснення системної оцінки та прогнозування ризиків, а також розроблення превентивних інструментів державного впливу. Практична цінність дослідження полягає у рекомендаціях стосовно нормативно-правового удосконалення, інтеграції цифрових інструментів контролю для підвищення економічної стійкості держави. Теоретична цінність визначається розширенням концептуальної бази інституційної структури економічної безпеки з урахуванням стандартів та практик ЄС.