ДЕТІНІЗАЦІЯ ФІНАНСОВИХ РЕСУРСІВ І ДЕОФШОРИЗАЦІЯ КАПІТАЛУ В АРХІТЕРТУРІ ФІНАНСОВОЇ БЕЗПЕКИ ДЕРЖАВИ

Анотація

У статті досліджено актуальні проблеми забезпечення фінансової безпеки держави в умовах зростання масштабів тіньової економіки та офшоризації капіталу. Обґрунтовано, що в сучасних умовах глобальних і внутрішніх криз, зокрема пандемії та воєнної агресії, зазначені процеси суттєво впливають на стійкість фінансової системи, обмежуючи ресурсні можливості держави та ускладнюючи реалізацію ефективної бюджетної та макрофінансової політики. Метою статті є обґрунтування ролі виведення фінансових ресурсів із тіньової економіки та делокалізації капіталу як взаємопов’язаних складових архітектури фінансової безпеки держави, а також визначення основних механізмів, через які вони впливають на її стабільність. Методологічною основою дослідження є загальнонаукові та спеціальні методи пізнання, зокрема: системний підхід - для обґрунтування місця детінізації та деофшоризації в архітектурі фінансової безпеки; методи аналізу та синтезу – для дослідження причин і наслідків тінізації економіки; порівняльний аналіз – для оцінювання динаміки тіньового сектору; структурно-логічний метод – для визначення ключових каналів впливу офшоризації капіталу на фінансову систему держави. У дослідженні доведено, що тіньова економіка виступає системним фактором дестабілізації фінансової безпеки, який генерує комплекс взаємопов’язаних загроз, включаючи корупцію, легалізацію незаконних доходів, фінансове шахрайство та офшоризацію капіталу. Встановлено, що офшоризація має багатовекторний вплив на фінансову систему через скорочення податкових надходжень, спотворення інвестиційних процесів та посилення макрофінансових дисбалансів. Проаналізовано динаміку тінізації економіки України та обґрунтовано її зростання в умовах кризових трансформацій. Цінність дослідження полягає в обґрунтуванні взаємозв’язку детінізації фінансових ресурсів і деофшоризації капіталу як ключових елементів забезпечення фінансової безпеки держави та формуванні комплексного підходу до управління фінансовими потоками. Висновки. Обґрунтовано, що ефективне забезпечення фінансової безпеки держави можливе лише за умови реалізації комплексної політики, спрямованої на зниження рівня тінізації економіки та обмеження офшоризації капіталу. Доведено, що інтеграція цих процесів у єдину систему управління фінансовими потоками сприятиме підвищенню ефективності державного регулювання, зміцненню фіскальної спроможності та формуванню передумов для стійкого економічного розвитку.