ФІНАНСОВИЙ ПОТЕНЦІАЛ ІНСТИТУТІВ СПІЛЬНОГО ІНВЕСТУВАННЯ ЯК ІНСТРУМЕНТ ПОДОЛАННЯ БЮДЖЕТНИХ ОБМЕЖЕНЬ В УМОВАХ ВОЄННОГО СТАНУ

Анотація

У статті здійснено дослідження фінансового потенціалу інститутів спільного інвестування (ІСІ) як інструменту інноваційного характеру для подолання системних бюджетних обмежень в умовах воєнного стану в Україні. Акцентовано на критичній необхідності трансформації національної інвестиційної моделі, спричиненої дефіцитом бюджетних ресурсів та домінуванням оборонних видатків у структурі державних фінансів. Доведено, що в нових умовах традиційні інструменти бюджетного фінансування втрачають ефективність, а тому потребують доповнення альтернативними механізмами акумулювання капіталу – передусім через інститути спільного інвестування. Проаналізовано сучасний стан розвитку ІСІ в Україні, зокрема динаміку активів у 2021-2024 роках, зміни у структурі портфелів та стратегічну переорієнтацію інвестицій на галузі з високим потенціалом зростання – агропромисловий комплекс, логістику, житлове будівництво та інформаційні технології. Показано здатність ІСІ демонструвати високий рівень адаптивності в умовах криз, забезпечуючи оперативне перерозподілення ресурсів та підтримку фінансової стійкості. Застосовано системний, структурно-функціональний і компаративний підходи до оцінювання ролі ІСІ у формуванні довгострокових інвестиційних ресурсів. Проведено SWOT-аналіз функціонування ІСІ в умовах війни, який дав змогу виявити низку сильних сторін (гнучкість, фахова експертиза, підтримка міжнародних інституцій), слабких місць (низька капіталізація, регуляторна невизначеність, обмежена довіра з боку інвесторів), зовнішніх можливостей (участь у відбудові, вихід на міжнародні інвестиційні платформи) та ризиків (висока волатильність середовища, конкуренція з боку глобальних фондів). Обґрунтовано доцільність створення інвестиційного фонду відновлення зі змішаним капіталом – «Код Розвитку», що передбачає консолідацію ресурсів держави, міжнародних фінансових інституцій і приватного бізнесу на засадах публічно-приватного партнерства, стратегічного планування, прозорості та інклюзивності. Фонд орієнтований на інвестування у критично важливі для повоєнної трансформації галузі – житло, інфраструктуру, переробну промисловість, цифрові технології та «зелену» енергетику. Проаналізовано міжнародні практики співінвестування в умовах криз (Ізраїль, Сінгапур, Південна Корея, США) як релевантний досвід для імплементації в українські реалії. Зроблено висновок, що розвиток ІСІ має стати стратегічним елементом оновленої фінансової архітектури України, здатним зменшити фіскальне навантаження, стимулювати інвестиційну активність та сприяти побудові більш стійкої, мобільної та конкурентоспроможної економіки в післявоєнний період.